Антидот проти радикалів. Хто рятує компроміс у Конгресі США?

Антидот проти радикалів. Хто рятує компроміс у Конгресі США?

В інформаційному просторі будь-якої держави завжди помітнішими є радикальні політики, адже вони роблять гучні заяви та контроверсійні дії, привертаючи в такий спосіб увагу до себе. Сполучені Штати не є винятком. Представники радикальної фракції республіканців «Кокус свободи» (близько 50 осіб) і найбільш ліва частина демократів-прогресистів, об’єднаних навколо неформальної групи Squad (англ. «загін») (безпосередньо 9 осіб, ще низка конгресменів є близькими до них), часто торпедують важливі ініціативи й демонструють деструктивну позицію, створюючи загрози для стабільного розвитку та функціонування США. Обличчями цих фракцій стали республіканка Марджорі Тейлор Ґрін і демократка Александрія Окасіо-Кортес, відомі своїми гучними висловлюваннями та високою активністю в медіа. Натомість набагато менш помітними є ті, хто допомагають досягти компромісу й відчувають відповідальність за державу, постійно шукаючи оптимальних двопартійних рішень. Саме вони є головною надією на уникнення дефолту в США та продовження виділення великих пакетів допомоги Україні. Сьогодні мова піде саме про них.

Kent Nishimura/Los Angeles Times

«Вирішувачі проблем»

У Палаті представників США часто виникають ситуації, коли бракує незначної кількості голосів для тієї чи іншої ініціативи (здебільшого правлячої партії) через те, що низка представників радикального крила правлячої політсили вважають її для себе неприйнятною. Тоді на допомогу може прийти частина поміркованих законодавців протилежної партії. Координація таких двопартійних голосувань відбувається передусім через групу «Вирішувачів проблем» (Problem Solvers Caucus). Нині вона складається із 40 конгресменів (по 20 від кожної партії), які здебільшого належать до поміркованих крил своїх політсил, а саме до фракцій «Коаліція нових демократів» (центристи та лівоцентристи), «Коаліція блакитного пса»  (правоцентристи-демократи) та Main Street (правоцентристи-республіканці). Групу було створено лише 6 років тому, 23 січня 2017 року, на основі організації «Без ярликів» (No Labels), яка була заснована у 2009 році. No Labels просувала двопартійний діалог, проводивши зустрічі законодавців обох партій, що призвели до ухвалення низки координованих організацією законопроєктів після 2013 року.

Конференція No Labels у Нью-Йорку, 13 грудня 2010 року. Seth Wenig/AP Photo

Необхідність створення групи двопартійної співпраці була обумовлена передусім зростанням радикальних крил обох партій, адже кількість округів, де шанси республіканців і демократів на перемогу у виборах до Палати представників були практично рівними, з 1999 до 2022 року зменшилася вдвічі (з 164 до 82), а дослідження Pew Research Center показало, що зараз на Капітолійському пагорбі залишилося лише близько двох десятків поміркованих демократів і республіканців проти понад 160 у 1971-72 роках. Тому існування двопартійного діалогу в поточному скликанні Конгресу, а особливо Палати представників, є абсолютно необхідним для вирішення низки питань, зокрема ключових для нормального функціонування Сполучених Штатів.

Враховуючи нинішню хитку більшість республіканців у Палаті представників (222 проти 212, 1 місце вакантне) і незначну більшість демократів у Сенаті (51 (3 незалежних) проти 49, але для більшості рішень потрібно 60 голосів), «Вирішувачі проблем» стануть ще більш впливовою та незамінною силою в новому Конгресі.

Що вже вдалося реалізувати «Вирішувачам проблем»?

Наприкінці 2020 року «Вирішувачі проблем» і двопартійна група сенаторів оголосили про спільну двопалатну програму екстреної допомоги під час пандемії COVID-19 на 908 млрд доларів, яка мала на меті підтримати американських студентів, малозабезпечені сім’ї, малий бізнес, працівників і постачальників медичних послуг. Ця програма була перетворена на закон. Іншим значним досягненням групи двопартійної співпраці став законопроєкт про відновлення інфраструктури на 1,2 трлн доларів, ухвалений вже за адміністрації президента Байдена. Тоді 6 радикально лівих демократів із неформального об’єднання Squad і близьких до них прогресистів проголосували проти, пояснюючи це тим, що вони прагнули ухвалення ширшого пакету, який включав би також додаткові соціальні видатки, передусім на профспілки й охорону здоров’я. Натомість законопроєкт підтримали 13 поміркованих республіканців, переважна більшість яких входила до групи «Вирішувачів проблем».

Конгресмен-демократ Джош Готтхаймер виступає під час пресконференції групи «Вирішувачів проблем» щодо програми екстреної допомоги під час пандемії COVID-19, 3 грудня 2020 року, Stefani Reynolds/Bloomberg

Крім того, група двопартійного діалогу працює над пропозиціями щодо ринку медичного страхування та зменшення вартості медичних послуг, особливо цін на ліки. «Вирішувачі проблем» також допомогли ухвалити реформу кримінального правосуддя, яка полегшує життя тим, хто вийшов із в’язниці та прагне почати нове життя, а також низку законів про безпеку в школах.

Головні виклики поточного складу Конгресу

Основною проблемою Конгресу, а передусім Палати представників, є необхідність підвищення ліміту держборгу США задля уникнення технічного дефолту. Суть у тому, що для розблокування голосування за лідера республіканців у Палаті представників Кевіна МакКарті на посаду спікера нижньої палати Конгресу йому довелося піти на низку поступок радикальній фракції республіканців «Кокус свободи». Однією з вимог було те, що кожне підвищення «стелі» державного боргу має бути прив’язане до зменшення видатків бюджету. Встановлений законом ліміт держборгу обмежує загальну суму коштів, яку уряд США може легально запозичити. Після його досягнення Мінфін не має змоги позичати гроші для покриття урядових видатків. Міністерство фінансів США може тимчасово застосувати «надзвичайні бухгалтерські заходи», які дозволяють уряду продовжувати стандартні операції протягом певного обмеженого періоду. Після того як надзвичайні заходи та готівкові резерви Мінфіну вичерпаються, уряд США досягає так званої «Дати X». Це означає, що уряд США не може виконати всі свої зобов’язання вчасно та повністю, що фактично призводить до технічного дефолту. У січні 2023 року США досягли «стелі» держборгу в 31,4 трлн доларів, що змусило Мінфін розпочати серію надзвичайних заходів для того, аби Штати не перевищили ліміту запозичень. ​​Період, протягом якого можуть тривати такі спеціальні бухгалтерські кроки, залежить від низки факторів, зокрема проблеми прогнозування платежів і надходжень федерального уряду впродовж наступних місяців. У січні Мінфін США прогнозував, що завдяки надзвичайним заходам може уникати технічного дефолту орієнтовно до червня 2023 року. Згідно з аналізом Bipartisan Policy Center, якщо не підвищити ліміт держборгу, то дефолт настане влітку або на початку осені 2023 року. Якщо США не здійснять виплати за частиною облігацій, це спричинить нищівні наслідки для економіки Штатів і решти світу та суттєво знизить довіру інвесторів до облігацій США. Поки що такий сценарій розглядається як малоймовірний, але більш вірогідний, ніж за останні 20 років, передусім через зростання впливу радикальних республіканців із «Кокусу свободи».

Президент США Джо Байден і спікер Палати представників Кевін МакКарті сидять пліч-о-пліч на Національному молитовному сніданку у Вашингтоні, 2 лютого 2023 року, Kevin Lamarque/Reuters

Наразі щодо питання підвищення «стелі» держборгу відбуваються переговори між спікером Палати представників Кевіном МакКарті та президентом США Джо Байденом. МакКарті вимагає, щоб адміністрація Байдена погодилася на зниження частини державних видатків, які, не мають зачепити соціальних виплат. Своєю чергою Білий дім прагне, аби Конгрес підвищив ліміт державних запозичень без будь-яких вимог. Варто зазначити, що крім згоди Палати представників на підвищення ліміту держборгу, потрібне також затвердження Сенату, однак, враховуючи більш конструктивну позицію лідера республіканської меншості Мітча МакКоннелла, очікується, що з цим не буде особливих проблем.

Представник радикальної фракції республіканців «Кокусу свободи» Метт Ґетц презентує у Палаті представників свою резолюцію «Втома від України», 9 лютого 2023 року, CBS

Іншим спірним для Палати представників, а водночас дуже важливим для українців, є питання ухвалення наступних пакетів допомоги для України. Річ у тім, що рівень підтримки подальшого фінансування й озброювання України в умовах її боротьби з агресією РФ серед республіканського електорату суттєво падає. Згідно з опитуванням The Washington Post та ABC News, опублікованим у лютому, 50% республіканських виборців вважають, що США надають Україні занадто велику підтримку. У цих умовах представники «Кокусу свободи» в лютому 2023 року представили резолюцію «Втома від України», у якій вимагається припинити військову та фінансову допомогу Києву й закликати всіх учасників бойових дій досягти мирної угоди. Наразі ніщо не свідчить про те, що ця резолюція може бути ухвалена найближчим часом, адже вона не має достатньої кількості прихильників. Утім, враховуючи серйозну залежність спікера Палати представників МакКарті від «Кокусу свободи», може виникнути проблема з виставленням на голосування пакетів допомоги України, щонайменше в тих обсягах, які пропонує Білий дім.

Що в цих умовах можуть зробити «вирішувачі проблем»?

Помірковані республіканці та демократи працють над альтернативним вирішенням проблеми «стелі» держборгу. Воно може полягати в тому, що більшість конгресменів, наприклад, усі демократи й певна кількість республіканців, можуть виставити на голосування питання про підвищення ліміту держборгу без рішення спікера та керівництва Палати представників. Такий законопроєкт має пройти довший процес узгодження (щонаменше 30 днів) через профільний комітет, і вже після цього бути проголосованим. Кожен законопроєкт можна виставити на голосування за такою процедурою лише один раз. Час на підвищення «стелі» державного боргу ще є, тому обговорення цієї теми, найімовірніше, триватиме місяцями. Стосовно допомоги Україні, то пакет, затверджений у грудні минулого року, на майже 45 млрд доларів для України та союзників по НАТО, більшість із яких мають піти саме на потреби нашої держави, розрахований до кінця вересня 2023 року, хоча окремі його частини можуть бути витрачені й пізніше. Тому безпосередні дебати щодо ухвалення нових пакетів варто очікувати радше влітку. Якщо виникнуть проблеми з виставленням на голосування цього питання, то «Вирішувачі проблем» можуть застосувати таку саму процедуру, яка обговорюється щодо голосування про підвищення ліміту держборгу.

Співголова Групи підтримки України республіанець Брайан Фіцпатрік (ліворуч) разом з іншими членами Групи на пресконференції щодо війни РФ проти Україні на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, 31 січня 2023 року, Jacquelyn Martin/AP Photo

Позитивним аспектом для України є те, що співголова «Вирішувачів проблем» від республіканців Браян Фіцпатрік є також співголовою Групи підтримки України в Конгресі США, а співголова групи від демократів Джошуа Готтхаймер підтримував ухвалення усіх пакетів допомоги України, включно з останнім станом на зараз, прийнятим у грудні 2022 року. Ба більше, до групи входять помірковані конгресмени з обох партій, які здебільшого виступають за великі пакети підтримки України.

Більше про політику США та світу на каналі автора: https://t.me/politkraina


Обговорення