Повернення балістичних ракет середньої дальності: невідомий козир рф

Вітаємо вас, шановна спільното!
Із самого початку повномасштабного вторгнення росія неодноразово використовувала ядерний шантаж як інструмент тиску на Україну та її партнерів. Одним із головних аргументів окупантів була погроза застосувати ядерну зброю у разі використання Україною далекобійних ракет, таких як ATACMS чи крилатих "Storm Shadow", для ударів по території РФ.
17 листопада 2024 року ряд західних ЗМІ опублікували інформацію про надання такого дозволу, а згодом з'явилися офіційні коментарі. У результаті, вже 20 листопада 12 ракетами Storm Shadow/SCALP-EG було завдано удару по підземному пункту управління у н.п. Мар'їно Курської області, де перебували російські офіцери, які керували угрупованням "Курск".
Раніше нічний удар по арсеналу ГРАУ в Брянській області, нібито із застосуванням ATACMS, назвали "прямим сигналом".

Вочевидь, ці удари стали вирішальними для РФ і вивели конфлікт на новий рівень ескалації, змусивши ворога продемонструвати рішучість і готовність до відповіді. Але чим відповідати? "Кинджали" та "Циркони" збиваються, Х-101 з касетною бойовою частиною вже нікого не здивують, а черговий масований ракетний удар не дасть бажаного ефекту, оскільки 70–80% ракет і безпілотників не досягають цілей. Ядерний удар виглядає малоймовірним через непередбачуваність реакції світової спільноти. Однак козир знайшовся, причому швидко, і вже до його застосування більшість українців перебували в очікуванні удару. Що ж це за козир? РС-26 "Рубеж", "Орешник" чи урізаний "Ярс"? Спробуємо розібратися, чим саме росія могла завдати удару по Дніпру, якою була ціль і що мав "почути" світ.

Перед основною частиною просимо вас долучитися до нашого каналу. Також одразу попередимо, що дані припущення грунтуються виключно на інформації з відкритих ресурсів, наших джерел та власних версій.

Удар по Дніпру 21 листопада

21 листопада, близько п’ятої ранку, Дніпро сколихнули потужні вибухи, а в небі можна було спостерігати так званий "вогняний дощ". Це явище стало абсолютно новим для місцевих мешканців, оскільки з неба падали пучки по 5–6 окремих зарядів, які швидко слідували один за одним з інтервалом приблизно в одну секунду. При цьому не спостерігалося ні зарева, ні яскравих вибухів. Удар був завданий по території виробничих потужностей "Південмаш".

Так Україна стала першою країною, проти якої було застосовано балістичну ракету з роздільною головною частиною. За день до цього удару посольства США та ряду інших країн попередили своїх громадян про можливий ракетний удар і тимчасово закрилися. Вочевидь, РФ заздалегідь повідомила західних лідерів про свою ймовірну відповідь. За кілька годин до удару по Дніпру українські псевдоексперти встигли заявити, що РС-26 у РФ не існує, МБР ніхто не застосує, і загалом боятися немає чого. Ми ж, об’єктивно оцінивши ситуацію та наявні повідомлення, лише перейшли до очікування.

Після ранкового звіту Повітряних сил про застосування міжконтинентальної балістичної ракети та появи перших відео в суспільстві виникли численні питання: які наслідки? Чим саме завдали удару? Чи існують засоби перехоплення МБР? У цій ситуації ми зіткнулися з абсолютною невідомістю перед новим засобом ураження. Наразі ми не знаємо, з чим саме маємо справу, і немає жодних гарантій, що наступний удар не буде спрямований проти цивільного населення.

Важливим елементом у цьому розслідуванні є уламки, що були знайдені. Саме на них ми будемо опиратися в процесі дослідження невідомої БР (За фото дякуємо шановному колезі з каналу Полковник ГШ)

БРСД: від "Піонера" до РС-26 "Рубеж"

Перш ніж розбиратися, чим саме атакували Україну, варто загалом розглянути балістичні ракети середньої дальності, які існували в СРСР, як вони зникли та яким чином знову з’явилися.

Почнемо з типу ракети: МБР чи БРСД? У офіційних заявах згадується саме МБР (Міжконтинентальна балістична ракета). Одразу ж даємо визначення:

Міжконтинентальна балістична ракета – це стратегічна балістична ракета з дальністю польоту понад 5000 км та бойовим спорядженням у вигляді ядерних зарядів.

МБР призначені для ураження цілей на іншому континенті, що є цілком логічним, враховуючи їхні габарити, дальність та інші характеристики, які залежать від поставлених завдань, базування та бойового навантаження. Але що, якщо ворог знаходиться на тому ж континенті або дистанція значно менша? Використання дорогої далекобійної ракети в такому випадку виглядає недоцільним. У стратегії Радянського Союзу завдання нанесення ударів у межах Європи виконували оперативно-тактичні ракетні комплекси (ОТРК), крилаті ракети та балістичні ракети середньої дальності (БРСД).

Балістичні ракети середньої дальності – це балістичні ракети з дальністю польоту від 1000 до 3000 (5500) км, що призначені для ураження ворожих об'єктів при цьому використовуючи як конвенційні, так і ядерні бойові частини.

Головна відмінність БРСД від МБР це дальність, при цьому це цілком визначена група ракетних комплексів, які довгий час не давали спокою НАТО. БРСД у своїй концепції має чітку задачу: уражати цілі на середніх дистанціях (зазвичай в межах континенту), при цьому несучи ядерну або надпотужну конвенційну БЧ.

Обидві сторони мали наземні ракетні комплекси середньої дальності, які передбачалося активно застосовувати саме на європейському театрі бойових дій. Побоювання, намагання покращити відносини між США та "імперією зла" породили Договір про ліквідацію ракет середньої та малої дальності. Радянський ракетний комплекс РСД-10 "Пионер" був головною загрозою, яку вбачали Сполучені Штати. Ракета 15Ж45 мала дальність польоту до 5000 км з трьома бойовими блоками. До 1991 було ліквідовано більшість систем і таким чином на бойовому чергуванні у РФ залишилися РГРК "Тополь", ТРК "Точка" та ряд МБР. Теж саме стосувалося крилатих ракет РК-55.

Проте вже в 2000-их роках розробка наземних ракетних комплексів з дальністю понад 500-1000 км активізувалася. Поява ОТРК "Искандер" з ракетами 9М723 та Р-500, крилатої ракети 3М14 "Калибр" та РГРК "Ярс" поступово підводила РФ до фактичного виходу з договору про РСМД. Приблизно в цей час і з'являється новий комплекс з БРСД — РС-26 "Рубеж".

Невідомий "Орешник": походження та конструкція

Довго чекати на офіційну заяву від влади РФ не довелося, оскільки вже ввечері міжнародний злочинець та терорист путін повідомив, що удар по території України було завдано ракетою "Орешник", що була оснащена неядерними бойовими блоками. Дана заява остаточно завела усіх у глухий кут, оскільки це перша згадка такого ракетного комплексу в цілому. Враховуючи той факт, що жодної інформації про "Орешник" немає, ми припускаємо, що мова саме про вдосконалений варіант РС-26.

Враховуючи відсутність достатньої кількості уламків чи цілих елементів ракети, робити висновки щодо конструкції ракети буде важко. Тому ми пропонуємо розглядати дві основні версії походження та вигляду даної БР.

Родовід нової російської БР виглядатиме приблизно так:

Поява нового ракетного комплексу фактично є спробою відродити радянську розробку, а саме концепцію уніфікації БРСД, як це і відбулося з останнім варіантом 15Ж57 "Пионер-3". Його уніфікували з уже існуючим РГРК "Тополь". Зробили це легко, оскільки ракети виробляли на одному підприємстві — "Воткинський завод". Таким чином, перший ступінь та інші окремі агрегати з ракети 15Ж58 частково перекочували у "Пионер". Проте повноцінно поставити його на озброєння не вдалося через договір про РСМД. А от сама концепція збереглася. У 2000 році з'явилася покращена версія ракети 15Ж65 "Тополь-М", яка згодом стала новим ракетним комплексом "Ярс". Останній, у свою чергу, став основою для майбутнього РС-26 "Рубеж".

Але виникають і певні питання. Якщо у Радянському Союзі елементи МБР "перекочували" у БРСД, то тут на основі міжконтинентальної ракети створювали БР трохи меншої дальності. Наскільки доцільно та раціонально "зменшувати" спеціалізовану МБР? Це сумнівна практика. Випробування РС-26 розпочалися у 2011-2012 роках, але вже через 5 років від цього проєкту фактично відмовилися або ж просто відвели від нього увагу.

На цьому історія "Рубежа" могла закінчитися, оскільки ГУР МО заявило, що удар по Дніпру завдали ракетою "Кедр". Про цю БР відомо лише одне – це перспективна твердопаливна ракета, що має стати заміною для наявного комплексу "Ярс" та частини МБР шахтного базування. "Орешник", про який говорить путін, за словами Кирила Буданова, це кодова назва ДКР про новій БРСД. Можливо, ви вже заплуталися, що й очікувано, бо усі ці назви не несуть якоїсь конкретики.

Не дивлячись на це, ми чітко розуміємо, що РФ розробляла балістичну ракету середньої дальності, при цьому роблячи її спорідненою з МБР 15Ж65М (Ярс-М). За інформацією з відкритих джерел, "Рубеж" створювали на основі двох ступенів "Тополя". При цьому діаметр сягав до 2 м, а довжина — близько 23 м, що звучить дивно, оскільки при таких самих габаритах, як у 15Ж65, маса ракети сягає до 50 тонн, що менше, ніж у згаданої МБР. Навряд чи ці дані можна вважати правдивими. І от ми пропонуємо два основні варіанти:

• РС-26/"Орешник" — це урізана версія РС-24 "Ярс", де другий ступінь був забраний, залишивши перший і третій. Обґрунтувати це можна так: другий ступінь у випадку з РС-24 потрібен для досягнення дальності понад 5000 км. Перший ступінь забезпечує політ ракети в нижніх шарах атмосфери, а другий виводить третій ступінь з бойовим навантаженням за межі атмосфери, дозволяючи подолати бар'єр у 3000-5000 км. У випадку з БРСД, другий ступінь прибрали і замінили на третій, якого вистачає для виведення бойової частини на дальність до 2000-3000 км. Таким чином, діаметр ракети становитиме близько 1.80 м, а довжина — до 15 м.
• РС-26/"Орешник" — це симбіоз першого ступеня РС-24 "Ярс" з окремо створеним другим ступенем. На користь цієї версії свідчать розміри знайденого фрагмента БР, діаметр якого близько 1100 мм, що може належати саме другому ступеню. У такому випадку, приблизний діаметр другого ступеня становитиме 1500-1580 мм, якщо були присутні зовнішні елементи корпусу. Таким чином, загальний діаметр ракети складе близько 1.80 м, а її довжина — близько 15-16 м.

Розвивати ці чи інші версії немає сенсу, оскільки матеріальна та інформаційна база щодо цієї ракети вкрай обмежена, а інші здогадки навряд чи дадуть якусь конкретику. Однак деякі думки можна сформулювати, звернувши увагу на фото самохідної пускової установки, створеної на шасі МЗКТ-79221 з 8-ма осями. На ній чітко видно, що захисний ковпак не випирає за саму машину і має менший діаметр, ніж у того ж "Ярсу". При цьому існує і вантажівка МЗК-79291Т з 6-а осями (друге фото), якій російські ЗМІ приписували роль платформи для нового РК.

Схема, наведена вище, взята з російських джерел, які візуалізували дану балістичну ракету та її самохідну пускову установку (СПУ). Довжина шасі МЗКТ-79291 становить 16,3 м. Якщо перенести ці розміри на масштаб рисунку, довжина ракети виходить на рівні 14,5–14,8 м. Якщо інформація щодо цієї колісної бази та її використання є достовірною, то габарити ракети дійсно можуть сягати близько 15 метрів.

Завершимо опис невідомої БРСД аналізом її БЧ. На відео потрапив саме момент відпрацювання бойової частини. Один за одним, з інтервалом у 1 секуду, палаючі пучки падають на завод "Південмаш" у Дніпрі. Всього 6 таких хвиль, а у кожній з них по 6 окремих елементів. Якщо слідувати походженню та призначенню БРСД, у неї мала б бути бойова частина з 3-6 окремих блоків (РГЧ ІН) або ж моноблочна конвенційна БЧ, а в цьому випадку ми спостерігаємо кілька десятків окремих частин. У офіційній заяві ГУР МО чітко визначено складові бойової частини, яку застосували у Дніпрі: 6 окремих блоків з шістьма суббоєприпасами у кожній. Якщо маса усього корисного навантаження сягала 1-1.2 тонн, то маса кожного блоку становить 160-200 кг. Враховуючи те, що кожен з них має мати хороший шар термозахисту, говорити про наявність вибухової речовини чи систем корекції немає змісту.

Мета застосування БРСД проти України та у чому полягає Сигнал для Заходу

Першочергово удар балістичною ракетою середньої дальності по Дніпру з навчальною БЧ (блоки-імітатори), є демонстрацією можливої відповіді на подальші ракетні атаки по території РФ із застосуванням західного озброєння (ATACMS/SCALP-EG). БР несла навчальну бойову частину, яка не завдала значних пошкоджень. Росія в такий спосіб заявляє про остаточне припинення дії договору про РСМД та поновлення на озброєнні комплексів з БРСД. Це чіткий сигнал для Європи: "Ми маємо балістичну ракету з ядерними зарядами, і ваші системи ПРО безсилі проти неї". Тепер РФ точно має свого "Піонера" для залякування НАТО. Показовий удар відбувся, Захід був попереджений до пуску. Навряд Україна відмовиться від ракетних ударів по території агресора, але якою буде наступна відповідь терористів? Потворний удар з навчальними блоками нічого не змінить і не справить враження на Європу та США. Ставки ростуть, а гра набирає обертів...

Прикінцевий коментар

Підбиваючи підсумки, узагальнимо усю викладену інформацію та тези:

• РФ вперше застосувала проти України балістичну ракету середньої дальності, що була створена на основі існуючої МБР "Ярс" та, ймовірно, є результатом проєкту РС-26 "Рубеж", що зараз приписують до "Кедра". Дальність польоту ракети може сягати до 3000 км (або більше). Бойова частина, скоріш за все, є роздільною, проте не виключається і можливість появи версії з конвенційною БЧ.
• Удар по Дніпру має демонстраційний характер, і його основна ціль — залякування НАТО. Росія намагається підвищити рівень напруженості та відбити у союзників України бажання дозволяти удари по території РФ із застосуванням західних балістичних і крилатих ракет.

У разі повторного застосування ворог може спробувати інтегрувати у свою БРСД конвенційну моноблочну бойову частину вагою 1–1,2 тонни для нанесення реальних ударів. Роздільна головна частина з блоками індивідуального наведення (РГЧ ІН), яку, ймовірно, має нести РС-26/Орешник, є дорогою технологією, розробленою саме для масованого ядерного удару. Кожен з блоків важко перехопити через їх велику кількість, включно з імітаторами та фальш-цілями. Використання неядерних БЧ це один із найменш ефективних варіантів спорядження таких БР, який має зміст лише для знищення бункерів, як-от у випадку з південнокорейською балістичною ракетою середньої дальності "Hyunmoo-V" з БЧ у 8–9 тонн.

Назвати нову російську БРСД у такому виконанні ефективною важко. Ракета створена на основі міжконтинентальної БР з урізаними ТТХ, незрозумілою БЧ та невизначеними задачами. Якщо ж слідувати нашій теорії щодо ефективності зброї, то кожен засіб ураження створюється відповідно до певної концепції, яка має свої обмеження, переваги, недоліки та мету. У такому контексті ця "солянка" навряд чи стане хорошою БРСД. Так само важко сказати, що РФ застосувала МБР, для якої мінімальна відстань до цілі навряд може становити 800-1000 км

Якщо ворог використовує широку уніфікацію частин для БРСД, то налагодити серійне виробництво буде неважко. При такому розвитку подій виникає багато невизначених загроз як для України, так і для НАТО. Тому варто задуматися про якнайшвидшу протидію цій загрозі. Говорити виключно про комплекси ПРО, як от THAAD (про який у нас є окрема стаття), буде безглуздо, коли ворог зберігає потенціал для подальшого виробництва таких засобів ураження. Удари по заводах, де виробляють ці ракети та окремі агрегати до них, мають стати важливою частиною протидії, враховуючи низьку ймовірність передачі THAAD чи інших комплексів ПРО.

Дякуємо за прочитання! Якщо ви хочете отримати ранній доступ до деяких статей, запрошуємо стати патроном нашого каналу. Задати питання щодо патронату або тексту статті Ви можете через наш бот зворотного зв'язку.