Deep State Digest: 12 травня

Вітаємо, спільното! Час підбивати підсумки цього тижня та згадувати головні мілітарні новини. Цього разу поговоримо про нову модифікацію українського морського дрона Magura, додаткові РСЗВ HIMARS та міжнародну військову допомогу Україні. Залишайте відгук про цей випуск у коментарях в Telegram або в обговоренні на сайті, діліться посиланням на дайджест. Приємного читання!

Сьогодні у випуску:
- Нова модифікація морського безпілотника Magura V5 з авіаційними ракетами;
- ПКС РФ отримали другу партію винищувачів Су-35С в цьому році;
- Німеччина закупить для України 3 РСЗВ M142 HIMARS;
- Армія США випробувала безпілотну РСЗВ;
- Україна отримала чеський тренажер-симулятор F-16;
- США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні;
- DFNC1: EU Edition;
- Brave1 запускає оновлену грантову програму;
- Виробництво Roshel в Україні;

Нова модифікація морського безпілотника Magura V5 з авіаційними ракетами

Тиждень почався з атаки українських безпілотників на російські судна в Криму. Вночі 6 травня, український морський дрон Magura V5 уразив ворожий катер в бухті Вузька на заході Криму. Відео зі знищенням опублікували у Головному управлінні розвідки МО України. Керували дронами оператори спецпідрозділу Group 13.

Трохи пізніше з'явилося відео зі знищенням одного дрона за допомогою вертольота Ка-29, який вів вогонь по ньому зі штатного кулемета. Увагу привернула дивна деталь на самому дроні, силует якої нагадує ракету. Згодом в мережі з'явилися фото безпосередньо самого безпілотника, на якому чітко видно авіаційну ракету класу «повітря-повітря» Р-73 та дві АПУ-73.

Еволюція засобів протидії призводить до відповідної еволюції засобів ураження. Тож, як можна побачити на відео, на морський дрон було встановлено авіаційні ракети з тепловою ГСН. Як можна зрозуміти, в цій ситуації не вдалося ефективно використати ракету, проте навіть сама можливість встановлення та використання таких ракет з безпілотних морських платформ є надзвичайно важливою. Загалом морські дрони поступово перетворюватимуться на універсальні платформи для встановлення різноманітних засобів ураження.

ПКС РФ отримали другу партію винищувачів Су-35С в цьому році

8 травня підприємством ПАО «ОАК» було передано щонайменше 2 борти винищувачів Су-35С, на яких можна відмітити наявність звичних блоків РЕБ «Хибины-М»(Л-175). Раніше, ми писали про передачу партії бомбардувальників Су-34, які активно використовуються в Україні, як носії КАБ з модулями УМПК.

Не так давно з'явилися і фото лінії збірки винищувачів Су-35С та Су-57 в цеху заводу КнААЗ в Комсомольську-на-Амурі. На знімках можна відмітити мінімум 8 од. Су-35С та окремі елементи планера Су-57. Потужності виробництва значно зросли, оскільки підприємство працює в режимі 24/7 (13 тисяч робітників). Лише в 2023 році, на території підприємства було зафіксовано мінімум 29 нових винищувачів.

Німеччина закупить для України 3 РСЗВ M142 HIMARS

Міністерство оборони Німеччини придбає три РСЗВ HIMARS у США для України. Відповідна заява з'явилася на сторінці МО ФРН у соцмережі X. Вартість цих машин становитиме близько 30 мільйонів доларів, які сплатить уряд Німеччини. Держдеп Сполучених Штатів уже погодив цю угоду, посилаючись на надзвичайність ситуації та негайну потребу передачі.

Таким чином Німеччина допоможе Україні нівелювати втрати тих РСЗВ HIMARS, відео та фото з якими з'являлися раніше. Попри те, що більш критичним є питання боєкомплекту для даних систем, пускові установки також потрібно поповнювати та заміняти.

Армія США випробувала безпілотну РСЗВ

В США провели випробування практичними стрільбами безпілотного варіанту М142 HIMARS Autonomous Multi-domain Launcher (AML)

25 квітня, на полігоні в штаті Аризона пройшли випробування безпілотної РСЗВ AML. Система розробляється для зменшення частки залученості особового складу з РСЗВ та розвитку безпілотних наземних комплексів.

Особливістю є пускова установка (модуль). Він довший, ніж стандартний у М142 чи М270, оскільки розрахований на застосування не лише стандартного набору ракет (М30/31, ATACMS), а й ПКР чи більш далекобійних ракет.

Україна отримала чеський тренажер-симулятор F-16

Про це повідомив командувач Повітряних сил України і опублікував відео з цим тренажером. Чехія передала перший тренажер винищувача F-16 в одну з бригад тактичної авіації. Зараз українські спеціалісти готують його до експлуатації.

«Дякую усім, хто допомагає Україні зміцнювати авіаційну компоненту. Звісно, що окрім самих F-16, нам треба створювати потужну навчально-матеріальну базу для нашої молоді. Закликаю наших союзників долучатися до цієї ініціативи» – написав Микола Олещук.

США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні

Цей пакет направлено на закриття критичних потреб України.

додаткові боєприпаси для ЗРК Patriot;
додаткові боєприпаси для NASAMS;
ПЗРК Stinger;
обладнання для інтеграції західних пускових установок, ракет і радарів з українськими системами;
додаткові HIMARS та боєкомплект для цих систем;
артилерійські снаряди калібрів 155-мм та 105-мм;
БМП Bradley;
БТР M113;
MRAP-и;
причепи для транспортування важкого обладнання;
ПТКР TOW;
протитанкові комплекси Javelin та протитанкові гранатомети AT-4;
стрілецька зброя та додаткові боєприпаси до стрілецької зброї і гранати;
боєприпаси для підривних робіт та засоби для розчищення перешкод;
берегові та річкові патрульні катери;
засоби хімічного, біологічного, радіологічного, ядерного захисту;
запасні частини, обладнання для технічного обслуговування та інше допоміжне обладнання.

Загальна вартість складових пакету сягає $400 млн. Кошти виділяються за програмою PDA — прямі поставки з запасів Армії США.

DFNC1: EU Edition

Цього тижня відбувся Форум оборонних індустрій Україна-ЄС, або ж DFNC1: EU Edition. Він став ще одним кроком до зближення оборонної промисловості України та ЄС. Українська оборонка стає частиною спроможностей Європейського союзу.

На форумі у Брюсселі взяли участь більш ніж 400 представників урядів, оборонних підприємств ЄС та України, галузевих асоціацій, ключових країн-партнерів та організацій, а також інституцій ЄС. 39 українських компаній, 103 європейських та сотні двосторонніх зустрічей на полях форуму. Саме завдяки подібним заходам виникають нові угоди та спільні підприємства.

«1.Підтвердили можливість використання Європейського фонду миру - European Peace Facility - для компенсації державам-членам ЄС витрат на закупівлю озброєння для українських захисників від українських же виробників. EPF - ефективний інструмент, який вже успішно використовується для компенсацій державам-членам ЄС витрат на постачання власної зброї в Україну.
2. Обговорили детально механізм використання прибутків від заморожених російських активів та того ж Фонду миру для фінансування української оборонки безпосередньо або через будь-яку з держав-членів. Рішення ще не остаточне, однак у випадку його затвердження ці гроші можна буде швидко спрямувати на закупівлю української зброї.
3. Проговорили конкретні кроки щодо реалізації Європейської програми оборонної промисловості - European Defence Industry Programme, EDIP, - яка дозволить Україні брати участь у всіх оборонно-промислових програмах ЄС. Втім, план все ще потребує схвалення та деталізації.
4. Домовилися відкрити Офіс оборонних інновацій в Києві. Причина - значний інтерес європейської оборонки до партнерства з українськими колегами та потреба України в інноваційних розробках. Офіс стане єдиним вікном для європейських стартапів, щоб реагувати на нагальні потреби України, та закладе основу для глибшої стратегічної співпраці в галузі науково-дослідницької діяльності.

Короткостроковим рішенням, яке Україна пропонує партнерам, є проект «ZBROYARI: Manufacturing Freedom». Глобальний збір по країнах-партнерах на українське озброєння для нашого війська. Це швидке розв'язання проблеми недостатнього фінансування виробництва. За нашими підрахунками, розрив між виробничими спроможностями українських зброярів та наявним в країні бюджетом сягає $10 млрд.

Ми пропонуємо партнерам допомогти нам закрити цю прогалину прямими контрактами. Вже маємо перші донати від Данії та Канади» — детальніше щодо конкретних результатів форуму повідомляє Олександр Камишін.

Підсумовуючи, варто зауважити, що однією з найбільших проблем української оборонної промисловості є хронічне недофінансування, тому активні зусилля на цьому напрямку радують.

Brave1 запускає оновлену грантову програму

Важливою новиною цього тижня став запуск оновленої грантової програми для українських розробників озброєння від defense tech кластеру Brave1.

Уже 10 травня стартує прийом заявок на отримання грантової підтримки для українських розробників у сфері defense tech. Відтепер суму грантів збільшили до 0.5, 1 та 2 мільйонів гривень. Тепер виробники матимуть більше можливостей для розвитку та вдосконалення своїх продуктів.

Грантова програма Brave1 була запущена ще в липні 2023 року. Подати заявку можуть виробники, чиї розробки відповідають 12 пріоритетним вертикалям технологічних розробок, визначених Генеральним штабом Збройних Сил України для кластера Brave1. На сьогодні в межах програми видано 189 грантів на загальну суму 3,3 млн доларів.

Окрім грантової програми Brave1, нещодавно було ухвалено державну програму «Переробка». Українські виробники дронів можуть отримати до 80% вартості поданого проєкту від держави. Для отримання грантів виробники безпілотних літальних апаратів мають скористатися стандартними для всіх учасників програми механізмами подання заявок. Однак, для підприємств-виробників БПЛА умови будуть пільговими.

Виробництво Roshel в Україні

Канадський виробник бронемашин Roshel планує розгорнути власне виробництво бронетехніки в Україні. Про це в інтерв'ю заявив генеральний директор компанії Роман Шимонов. Він також додав, що вони на завершальній стадії планування локалізації частини нашого виробництва в Україні. Представник також озвучив, що вже зараз на території Україні функціонує ряд сервісних центрів, які обслуговують бронемашини Roshel, що використовуються Силами оборони. Імовірно, що нові виробничі потужності планують завантажити замовленнями від закордонних партнерів України.