Французький танк Leclerc: не багетами єдиними

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що доручить своєму Міністерству оборони опрацювати питання постачання танків Leclerc Україні. Отже, Leclerc може стати четвертою моделлю танків західного виробництва, анонсованих для української армії. На тлі своїх «колег» зі США та Німеччини француз не такий відомий в українському медіапросторі. Ми вирішили це виправити й підготували для вас статтю про цей основний бойовий танк французького виробництва.

А про британський Challenger 2 читайте тут.

Історія та концепція

Історія танка Leclerc починається в 1971 році зі старту науково-дослідної програми Engin Principal Prospectif. Мета цієї роботи полягала в аналізі можливостей останнього французького танка АМХ-30 і напрацюванні основних вимог до його наступника. Були визначені головні тези процесу створення цього танка:

1. Фінансування робіт із проєктування та розробки не має лягати лише на одну Францію.
2. Новий танк має стати сильнішим, ніж будь-який суперник з-поміж уже наявних танків і тих, що з’являться їм на заміну.

У межах цієї програми Франція спробувала домовитися з Німеччиною про спільне проєктування та виробництво нової бойової машини. Проте країни не змогли дійти згоди, тому наприкінці 80-х Німеччина вийшла з проєкту.

Залишившись наодинці, Франція пробує зробити ставку на танки АМХ-32 та АМХ-40, власні розробки яких, по суті, були глибокими модернізаціями танка АМХ-30B2. Проте французам не вдалося знайти іноземних покупців. Іспанія цікавилася танком АМХ-40, але зрештою він програв німецькому Leopard 2, відтак цей інтерес згас.

Поступово Франція відкинула інші рішення, як-от ліцензійне виробництво M1 Abrams або Leopard 2. Розглядався навіть варіант з ізраїльським танком Merkava. Врешті-решт французи вирішили, що єдиний вихід — створити новий танк із нуля.

У 1983 році стартує програма Engin Principal de Combat (EPC), що передбачає розробку нового основного бойового танка. Головним підрядником стала компанія GIAT (сьогодні входить до корпорації NEXTER). Хоча з АМХ-40 були запозичені деякі напрацювання, основною лінією стало створення повністю нової машини з іншою концепцією. Програма описувала основні вимоги до нового танка, як-от мобільність, здатність вести бій із противником, що переважає чисельно (зокрема з танками країн Варшавського договору), захист на рівні інших основних бойових танків країн НАТО та значний потенціал для модернізації. При цьому машина мала бути компактною та легшою ніж 54 т.

У 1984 році новий танк отримує назву Leclerc на честь французького генерала часів Другої світової війни Філіппа Леклерка. Назва AMX-56, яка часто згадується в медіа та тематичних ресурсах, є неофіційною та не використовується в документації.

У 1986 році з’являються перші шість прототипів. Випробування проходили чотири роки та були доволі успішними. Проєкт зацікавив Об’єднані Арабські Емірати, які пообіцяли допомогти фінансово. У 1990 році випустили перші три серійні танки, які використовувалися для порівняльних випробовувань на полігонах інших країн. Згодом з’явилися ще сімнадцять танків для краш-тестів у військах. Досить очікувано в них виявили суттєву кількість недоліків, зокрема в роботі двигуна й електронних систем. Проте вже в наступній партії всі зауваження були усунені.

У 1992 році танк Leclerc був прийнятий на озброєння та відправлений у серійне виробництво, що тривало до 2008 року. За цей час було виготовлено 794 танки, з яких 388 — на замовлення ОАЕ. Деякі ресурси наводять цифру у 862 вироблених танків, але це з урахуванням тренажерів і ремонтно-евакуаційних машин. Танк вироблявся в трьох основних моделях та одній експортній, пристосованій для експлуатації в умовах пустелі. Також за час виробництва в конструкцію танка було внесено одинадцять пакетів оновлень. У момент прийняття на озброєння Leclerc був найдорожчим танком у світі. Сьогодні француз із цінником у понад 6 мільйонів євро залишається в топ-3 найдорожчих танків на ринку, поступаючись лише японському Type-10 та корейському К2.

На цьому ми завершуємо короткий історичний екскурс і переходимо до технічного огляду танка.

Ключовим рішенням, яке було прийнято під час розробки танка Leclerc, стала відмова від старої концепції «швидкість в обмін на захищеність». Ця концепція танкобудування домінувала в Європі в середині XX століття, а її класичними представниками були Leopard 1 та АМХ-30. Проте якщо німці дозволили собі трохи набрати масу та знизити максимальну швидкість Leopard 2 заради додаткової броні, французи вирішили, що Leclerc має бути швидким і броньованим із вагою не більше 55 т. Складне завдання, але воно було виконане.

Танк Leclerc має класичне компонування з місцем водія попереду, бойовим відділенням посередині та моторним відсіком у кормі. Екіпаж складається з трьох осіб, зокрема командира та навідника в башті, відповідно праворуч і ліворуч від гармати. Роботу заряджального виконує автомат, розташований у кормі башти та відокремлений від екіпажу перегородкою. Важить Leclerc від 54,5 до 57 т залежно від моделі та комплектації. Машина є досить компактною, як для західного танка. Висота 2,53 м, довжина без ствола 6,88 м, ширина 3,6 м. Leclerc на два метри коротший ніж англійський Challenger 2.

Маневреність, ходова та запас ходу

Танк оснащений дизельним 8-ціліндровим двигуном французького виробництва SACM V8V-1500 Hyperbar потужністю 1500 к.с. у поєднанні з газовою турбіною Turbomeca TM 307B, також французьким. Автоматична коробка передач SESM ESM500 має п’ять передніх і дві задніх передачі. Керує роботою двигуна електронна система від компанії SAGEM; вона розраховує найбільш економічний режим роботи двигуна, здійснює контроль та діагностику.

Така потужна силова установка в поєднанні з помірною масою танка дає хороші результати. Питома потужність танка складає 27,52 к.с./т. Це небачений показник для танка західного виробництва. Найближчі переслідувачі за цим критерієм — російські танки Т-80У та Т-90М, які мають 27,2 к.с./т і 26,3 к.с./т відповідно. Проте вони поступаються Leclerc за швидкістю, особливо на бездоріжжі. Тиск на ґрунт становить 0,9 кг/см2.

Максимальна швидкість — 72 км/год по трасі. Але ця цифра навмисно обмежена електронікою танка; якщо її відключити, танк здатний розігнатися до понад 80 км/год. Leclerc розганяється до 32 км/год всього за шість секунд. На бездоріжжі танк розвиває швидкість 56 км/год. Навіть заднім ходом він рухається досить швидко — 38 км/год. У світі знайдеться небагато танків, здатних обігнати Leclerc. Тільки корейський К2 може позмагатись у перегонах по хорошій дорозі, але на бездоріжжі Leclerc не має рівних.

Підвіска гідропневматична, індивідуальна, з шістьма здвоєними опорними катками. Стандартні гусениці вироблені з алюмінію, проте в останньому оновленні Т11 гусениці вже сталеві. Натяжіння гусениць регулюється автоматично залежно від ґрунту. Ширина трака становить 635 мм. Танк здатен подолати вертикальну перешкоду висотою в 1,1 м, траншею шириною 3 м і брід глибиною 1 м.

Паливний бак вміщає 1300 л із можливістю додати два підвісні баки об’ємом по 200 л кожен. Запас ходу становить 550 км на основному баку та 650 км із додатковими.

Озброєння і СУВ

Система керування боєм FINDERS виробництва NEXTER на момент прийняття на озброєння була надсучасною, і навіть нині залишається однією з найтехнологічніших у світі. Екіпаж має швидкий доступ до інформації про бойове завдання, тактичне положення танка, інших дружніх танків і противника. Ці дані відображаються на кольоровій мапі й оновлюються в режимі реального часу. Система об’єднує всі танки підрозділу, що дозволяє їм обмінюватись інформацією й надавати оперативні дані для командирів вищого рангу.

Leclerc готовий і до нічного бою. Система дає змогу вести результативний вогонь у темну пору доби та за поганої видимості на відстані до 3000 м. Комп’ютер визначає перші шість цілей за вісім секунд. Машина може стріляти в русі без сповільнення. А от «колісний танк» АМХ-10RC, наприклад, може вести вогонь, лише стоячи на місці. За хвилину танк робить дванадцять пострілів із влучністю 95% першого з них. Уся цифрова система може керуватись як навідником, так і командиром танка.

Командир керує танком за допомогою вісьмох перископів для кругового спостереження та бінокулярного прицілу HL-70 з функцією нічного бачення. Навідник працює з комбінованим прицілом і лазерним далекоміром типу Nd:YAG. Уся електронна начинка дуже дорога та складає приблизно 40% вартості всього танка. Робота з нею вимагає тривалого навчання та високої кваліфікації танкістів.

Leclerc оснащений 120-мм гладкоствольною гарматою GIAT CN120-26/52 з довжиною 52 калібри. Він здатен розігнати стандартний APFSDS снаряд до 1790 м/с. Гармата може стріляти всією лінійкою 120-мм боєприпасів НАТО. На свій час вона стала проривом, адже була довша за стандартну гармату Rheinmetall майже на метр. З появою гармат довжиною в 55 калібрів Leclerc утратив лідерство, проте все ще залишається грізною зброєю.

Leclerc обладнаний автоматом заряджання — нетипова річ для натівського танка. Свій вибір конструктори обґрунтовували необхідністю підтримувати сталу швидкострільність і звільнити простір у башті для зменшення її висоти та ваги. До речі, башта Leclerc робить повний оберт усього за 5 секунд. Автомат містить 22 постріли в кормовій ніші танка, ще 18 пострілів зберігаються в корпусі праворуч від водія. Роботу автомата показано на відео:

Додаткове озброєння складається з кулемета американського виробництва M2HB калібру 12,7 мм, спареного з гарматою, і зенітної установки калібру 7,62 мм, керованої дистанційно. Також є можливість встановити додатковий кулемет із комплексу AZUR Urban — спеціального модуля для боїв в умовах міської забудови.

Бронювання

Броня Leclerc комбінована. Сталеву частину покривають плити композитної броні засекреченого складу. Броня зроблена за модульною системою, завдяки чому можна швидко замінити пошкоджену частину в польових умовах. Розробники відмовилися від динамічного захисту, адже він небезпечний для життя піхотинців, які укриваються за танком і можуть отримати поранення внаслідок дії динамічного захисту. Натомість Leclerc обладнаний системою активної протидії GALIX. Вона складається з двох установок по п’ять гранатометів калібру 80 мм у кожній. Вони можуть відстрілювати димові гранати, інфрачервоні пастки або протипіхотні боєприпаси. Також танк попереджає екіпаж про небезпеку ракетного удару та має інфрачервоний глушник.

Як для французького танкобудування рівень захисту танка Leclerc є проривним. Проте загалом він не вирізняється серед конкурентів, це радше еквівалент захисту M1A2 Abrams.

Слід зазначити, що експортна версія танка, яку придбали Арабські Емірати, досить суттєво відрізняється від оригіналу. У неї інший двигун та в цілому вона більш пристосована для служби в пустелі.

Французька армія отримала 406 бойових танків. Дотепер на службі залишається 226 танків, решта знаходиться на зберіганні. Leclerc не брав участі у війні в Іраку, замість нього воювали АМХ-10RC та АМХ-30В2. Leclerc лише обмежено застосовувався в миротворчих операціях у Косово та Ємені. Тому Leclerc залишається танком, що не проходив випробування боєм із рівним суперником. Якщо буде прийнято позитивне рішення про постачання танків цього типу, то українська армія отримає складний в експлуатації, специфічний танк, створений для ведення швидких маневрових бойових дій у темну пору доби. Через складність електроніки Leclerc українські екіпажі потребуватимуть значного часу для навчання, але перспектива отримати танк, здатний знищити механізовану роту противника за три хвилини, вартує затраченого часу.

Команда Військового Віщуна дякує вам за прочитання статті. Якщо у вас виникнуть запитання або зауваження, залиште їх у коментарях, наші експерти постараються на них відповісти.