Геноцид уйгурів — огляд політики Сі Цзіньпіна щодо уйгурського питання

Хто такі уйгури та як вони потрапили в склад Китаю?

Уйгури — народ тюркського походження, основним місцем проживання якого є територія так званого Східного Туркестану, який зараз входить до складу Китайської Народної Республіки та має назву Сіньцзян-Уйгурський автономний район. Основна національна релігія — іслам. Точна кількість жителів достеменно невідома, та за статистичними даними на території Китаю проживає понад 10 000 000 уйгурів, і більшість з яких, саме на території Сіньцзяну. З 2014 року народність стала об’єктом цілеспрямованого геноциду, повні масштаби якого на сьогодні невідомі.    

Перш ніж перейти до сучасності, зазирнемо в історію, аби зрозуміти, як взагалі уйгури потрапили під китайський вплив.

Протягом минулого тисячоліття існувало декілька регіонів уйгурів, які були частинами інших держав і імперій. До сфери впливу Китаю вони потрапили наприкінці XVIII століття, коли династія Цін (правляча родина Піднебесної) захопила Сіньцзянський регіон. Але вже в 1912 році династія припинила своє існування. Це створило вакуум влади в колишній Китайській імперії, що розпалась на дрібні області, а території відійшли під контроль місцевих військових правителів. Це дало можливість уйгурам та іншим тюркським народам Сіньцзяну в 1933 році створити Першу Східну Туркестанську республіку, а в 1934 — Другу Східну Туркестанську республіку. Проте, ці повстання народів проіснували недовго і в 1949 році Китайська Народна Республіка (далі КНР), не без участі СРСР, отримала під свій контроль регіон Сіньцзяну.

Який інтерес має влада КНР до Сіньцзян-Уйгурського автономного району?

Причини окупації Сіньцзяну і подальших репресій місцевого мусульманського населення в основному економічно-політичні. Ще з давніх-давен, через Сіньцзян проходив Великий шовковий шлях — найбільший торговельний маршрут Азії. У 2013 році Сі Цзіньпін оголосив ініціативу «Один пояс — один шлях» — відновлення шовкового шляху в сучасних реаліях. Піднебесна планує до 2049 року (сторіччя з утворення комуністичного Китаю) завершити будівництво залізничного сполучення, доріг та інфраструктури від Китаю до Європи. Як бачимо на мапі нижче, новий китайський шлях прямо проходить через Сіньцзян-Уйгурський автономний район, а саме через його столицю Урумчі.

Окрім економічних причин, присутні й географічні — Сіньцзян-Уйгурський регіон межує з Пакистаном, Таджикистаном і Казахстаном, — близькими економічними та стратегічними партнерами Китаю. Не потрібно забувати й про природні ресурси області — Сіньцзян багатий на корисні копалини, — в регіоні добувають нафту, природний газ, вугілля, золото та залізо.

«Один Китай — одна система» і боротьба проти «Трьох сил» китайського лідера Сі Цзіньпіна.

З літопису Сіньцзян-Уйгурського регіону можна дізнатись, що історично, уйгури пов’язані з китайцями лише з XVIII століття й мають як культурні, так і релігійні відмінності. КНР дотримується політики державного атеїзму, і хоча на конституційному рівні в Китаї немає обмежень віросповідання, з початку 2000-х років комуністична партія веде активну антирелігійну політику. Окрім цього, китайська влада перейшла до концепції «Один Китай — одна система», за якою автономність державних меншин і народів знижується до мінімуму, а населення піддається посиленому контролю, як-от у Макао, Гонконгу й на Тибеті.

Масові теракти 11 вересня 2001 року в США китайська влада використала як можливість оголосити боротьбу проти «Трьох сил»: сепаратизму, тероризму й екстремізму. Насправді ці заходи використовуються як виправдання жорстоких акцій проти уйгурів. У Сіньцзян-Уйгурському автономному окрузі використовується теза «боротьби з тероризмом», якою позначають протистояння з угрупованням Ісламський рух Східного Туркестану (далі ІРСТ).

Немає достеменної інформації про цю організацію, усі новини надходять від росії або Китаю. Окрім цього, висвітлення їх «терактів» веде переважно китайська влада, яка є ненадійним джерелом інформації. ІРСТ було додано до списку терористичних організацій за версією ООН і США, проте у 2020 році Штати виключили ІРСТ з екстремістських списків із поясненням, що «угруповання припинило своє існування». Однак Китай продовжує використовувати ІРСТ для виправдання репресій і продовження геноциду мирного уйгурського населення.

Які дії влада КНР застосовує проти уйгурського населення?

Китайська влада з 2014 року під гаслами боротьби з тероризмом і екстремізмом використовує широкий спектр засобів для придушення мусульман Сіньцзяну. У 2019 році були опубліковані документи вищих китайських посадовців, де з-поміж іншого були процитовані слова Генерального секретаря ЦК Комуністичної партії Китаю Сі Цзіньпіня: «Не проявляти абсолютно ніякого милосердя». Окрім жорсткого придушення протестів і демонстрацій, влада відправляє уйгурів та представників інших народів тюркського походження в спеціальні табори, які китайська сторона офіційно називає «центрами професійної освіти та навчання». Управління Верховного комісара ООН з прав людини зазначає, що в китайських законах терміни «тероризм» і «екстремізм» мають доволі нечіткі визначення, що дозволяє китайській владі відправляти в «центри» освіти будь-кого без розслідування та суду.

Люди, які «закінчили навчання», розповідають, що їх забирали просто з вулиці, не даючи ніякої альтернативи. Точна кількість затриманих невідома, але вважається, що через такі центри пройшло щонайменше 1 000 000 осіб. Крім цього, точної інформації про те, що відбувається в центрах «освіти», наразі немає. Усі розслідування та свідчення людей сходяться на одному — у таборах застосовують фізичне, психологічне й сексуальне насильство. Над в’язнями знущалися, змушували кожен день повторювати комуністичну пропаганду, нав’язували іншу культуру.

Цей сайт збирає інформацію про затриманих. Його база вже містить дані 48 тисяч жертв. Також підтверджено існування щонайменше 120 «виправних» центрів, куди відправляють затриманих уйгурів.

Світова реакція на геноцид уйгурського населення. Реакція Китаю на звинувачення

Реакція світу на події в Сіньцзяні не була одностайною. ООН засудила геноцид уйгурів і висловила «серйозне занепокоєння» щодо ситуації. Деякі країни, зокрема США, Канада та Велика Британія, наклали санкції на осіб, відповідальних за вчинення геноциду. Багато держав, яким потрібна подальша співпраця з Піднебесною, проігнорували ці події.  Зимову Олімпіаду в Пекіні 2022 року через геноцид уйгурського населення офіційно бойкотувало 10 країн.

Основною реакцією влади Китаю на звинувачення в геноциді було їх безапеляційне спростування. КПК визнала існування центрів професійної освіти та навчання в Сіньцзян-Уйгурському районі, але зазначила, що в цих закладах займаються виключно освітою населення, а перебування в них не є примусовим. Наразі Китай проводить активну пропагандистську кампанію на всіх доступних каналах, звертаючі увагу на «щасливе» та «безтурботне» життя уйгурів у Сіньцзяні та намагаючись яскравою картинкою перекрити весь негатив.

Чи можлива зміна становища уйгурів?

На нашу думку, ні.

Китайська економіка є занадто привабливою для більшості держав, особливо для країн з економікою, що розвивається. Китай не любить співпрацювати з партнерами, які засуджують його внутрішню політику. До країн, які ігнорують китайську агресію щодо уйгурів належить і Україна, яка 6 жовтня 2022 року у Раді ООН з прав людини утрималась від голосування за резолюцію про права людини в Сіньцзяні. Звичайно, зараз в нашій державі є проблеми більш нагального характеру. Можливо згодом, при покращенні ситуації, ми зможемо говорити про більш справедливе ставлення України до уйгурської проблеми.