IAI Harop: за десятиліття до Шахедів

Вторгнення РФ в Україну підкреслило важливість використання безпілотних літальних апаратів у сучасних конвенціональних конфліктах. Недорогі у виробництві і прості в обслуговуванні, безпілотники є ефективним інструментом не лише для ведення розвідки, але й нанесення ударів. Що ще важливіше, використання БПЛА в бою зменшує ризик для військовослужбовців. Буквально кожен рядовий солдат може стати оператором такої точної та смертоносної зброї. Особливий підтип безпілотників - "баражуючі боєприпаси", отримав особливу увагу в нинішніх війнах. Це високоточна зброя, яку часто називають "дронами-камікадзе", і яка може баражувати над визначеною зоною, шукаючи ціль для атаки.

Концепція дронів-камікадзе з'явилася багато десятиліть тому, і з того часу ізраїльська компанія Israel Aerospace Industries (IAI) була в авангарді розробників цієї зброї. Фактично, безпілотний літальний апарат Harop - один із найбільш досконалих дронів-камікадзе у своєму класі, враховуючи досвід використаний при розробці

Історія появи ізраїльських безпілотників

Сьогодні кожен українець знає про існування різних FPV-дронів та БпЛА, якими завдають удари про різним цілям: починаючи від бронетехніки та укріплень, і закінчуючи базами ПММ та Кремлем. Але 50 років тому в Ізраїлі концепція безпілотників розгорталася навколо того, щоб допомогти авіації та максимально нашкодити протиповітряній обороні ворога. Застосовує їх Ізраїль саме з цією метою із часів війни Судного дня 1973 року. Під час конфлікту ізраїльські ВПС використовували безпілотники Firebee і Chukar, надані США, щоб відволікати, збивати з пантелику й активувати ворожі радари у той момент, коли це необхідно - так само, як це робили США у В'єтнамі. Ворогу приходилось видавати позиції своїх ЗРК та РЛС, які потім можна було ліквідувати або просто відволікти від справжніх цілей. Ця тактика допомогла значно зменшити втрати ізраїльських ВПС

Після війни ізраїльські урядовці почали шукати нові способи, як убезпечити свою авіацію від сирійської та єгипетської протиповітряної оборони. На цьому етапі Ізраїль став піонером у використанні дистанційно пілотованих літальних апаратів, які згодом отримали назву БпЛА. Група інженерів з IAI (Israel Aerospace Industries) на чолі з французьким єврейським іммігрантом єгипетського походження, на ім’я Девід Харарі, розпочала розробку перших вітчизняних безпілотників. Ізраїль почав виробляти власні прототипи БпЛА, які мали подібну будову. Головним чином схожість проявлялася у хвостовій частині. До 1980 року команда передала ВПС Ізраїлю перші чотири безпілотники типу Scout.

Наприкінці 1970-х і на початку 1980-х років зростаюча армада безпілотних літальних апаратів АОІ (Армії Оборони Ізраїлю) виконувала польоти над Ліваном, розвідуючи сирійські батареї протиповітряної оборони і військові об'єкти. Деякі з них були збиті зенітниками, але це ніяк не шкодило Ізраїлю, оскільки безпілотники були розроблені для здійснення ризикованих і навіть односторонніх місій.

Операція Mole Cricket 19

Наступним важливим етапом для розвитку БПЛА стала ізраїльська операція “Mole Cricket 19”, в рамках якої довели їх незамінність у сучасних конфліктах. У другій половині дня 9 червня 1982 року безпілотники заполонили повітряний простір Лівану, виконуючи роль приманки, що змусила сирійське ППО увімкнути свої радіолокаційні станції. Це дозволяло ізраїльським винищувачам запускати протирадіолокаційні ракети й завдавати ударів по радарах або зенітно-ракетних комплексах з РЛС, при цьому не наражаючи дорогоцінні борти та пілотів на критичну небезпеку.

У цій новаторській операції використовувалися безпілотники Scout і Mastiff. Це був перший випадок, коли західна техніка повністю знищила радянську інтегровану мережу протиповітряної оборони, спроектовану й оснащену за радянським зразком. Без радарів ЗРК залишалася грудою брухту, оскільки ракети не могли вражати цілі без попереднього наведення та підсвічування. Крім того, сирійські пілоти винищувачів, навчені за радянською доктриною, яка орієнтувалася на вказівки наземних командних пунктів та РЛС, стали “сліпими”. Вибіркове глушіння ЦАХАЛом радіочастот сирійських ВПС робило їх ще більш вразливими.

Ізраїльські безпілотні літальні апарати вели розвідку навіть над сирійськими аеродромами, щоб спостерігати, як МіГи піднімаються в небо. Ця інформація негайно передавалася літакам дального радіолокаційного виявлення E-2C Hawkeyes, що одночасно грали роль командних пунктів, які спрямовували ізраїльські винищувачі на знищення ворожих літаків, що з'являлися в небі.

Це була кривава бійня і найсучасніша технологічна бойова операція, яку побачив увесь світ. Лише за перший день операції було знищено 17 з 19 зенітно-ракетних комплексів у долині Бекаа й навколо неї, а 29 сирійських тактичних літаків було збито в небі.

Уроки, винесені із цього конфлікту, також значною мірою вплинули на майбутні американські бойові повітряні операції, але перш за все було доведено неймовірну ефективність та корисність безпілотників. Тепер їх можна було використовувати не лише для збору розвідданих і режимі реального часу, а і для допомоги в знешкодженні інтегрованих систем протиповітряної оборони.

Враховуючи цей успіх, ізраїльські виробники зброї почали розробляти зброю з ідеєю повністю ліквідувати концепцію де є якісь посередники. Іншими словами, замість того, щоби безпілотні літальні апарати провокували ворожі радари, а потім передавали своє місцезнаходження командуванню і пункту управління, які потім направляли винищувачі для ураження радарів дорогими протирадіолокаційними ракетами та іншими високоточними керованими боєприпасами, нехай безпілотник робить усе це автономно і власними силами.

ARD-10 - перший баражуючий боєприпас, або африканський прототип IAI Harpy

У іншій частині Земної Кулі, під час війни за незалежність Намібії (та ряді інших конфліктів) ВПС ПАР зустрілися з аналогічною проблемою - радянськими системами ППО, що перешкоджали їх роботі. Для вирішення цієї проблеми у ПАР теж вирішили використовувати БПЛА, що могли б боротися з ЗРК. В рамках цієї програми був створений БПЛА Kentron ARD-10.

Прототип протирадіолокаційного безпілотника ARD-10 від компанії Kentron вперше був показаний на виставці DEXSA 1992 року. БПЛА протестували, він виграв тендер та був готовий до серійного виробництва, ВПС ПАР обрали безпілотник Kentron ARD-10 як основу своєї майбутньої системи прорадіолокаційної зброї. Проте, контракти були скасовані, оскільки військові конфлікти ззовні закінчилася і у ПАР почався період внутрішньої політичної нестабільності.

БПЛА був оснащений пасивною радіолокаційною ГСН, яка працювала в діапазоні частот 2,12 ГГц. Дельтоподібне крило оснащене сервоприводами, що дозволяють безпілотнику виконувати плоскі розвороти і уникати складних маневрів. Така конструкція у дечому стане основою для дронів-камікадзе, що ми бачимо зараз.

ТТХ БПЛА Kentron ARD-10

• Довжина: 2.350 м
• Розмах крил: 2.1 м
• Маса БПЛА: 120 кг
• Швидкість: до 600 км/год
• Дальність: 400 км
• Автономність: 2.5 години
• ЕПР: меньше 0.5 м ²

IAI Harpy - перший ізраїльський баражуючий боєприпас

У 90-тих в Ізраїлі все ж вирішили реалізувати свій задум, що з’явився в них після операції в Лівані. Доволі імовірно, що ізраїльтяни вивчали аналогічний досвід своїх колег з ПАР, оскільки ці дві держави й раніше мали доволі тісну співпрацю у військовій сфері.

В результаті було створено БПЛА IAI Harpy. Harpy був відносно малим, з розмахом крил трохи більше двох метрів і двигуном внутрішнього згорання потужністю 38 к.с. Але невеликі розміри цього маленького літаючого безпілотника компенсувалися його потужністю, адже він мав 32-кілограмову осколково-фугасну боєголовку. На носі безпілотника знаходилась його найважливіша частина обладнання - пасивна радіолокаційна головка самонаведення, здатна виявляти й наводитись на певні радіочастоти.

Ідея полягала в тому, що одна вантажівка могла перевозити й запускати десятки "Гарпій", які виконували роль приманки, летячи до заздалегідь визначеної зони, де вони чекали б на вмикання ворожих радарів. Якщо це станеться, "Гарпія" полетить прямо на радар, підірвавши себе по досягненню цілі і знищивши радіолокаційну систему разом із собою.

Це була геніальна й економічно ефективна система озброєнь, що мала експортний успіх: Індія, Туреччина, Китай, Чилі й Південна Корея купували ці БПЛА у великих кількостях.

ТТХ БПЛА IAI Harpy

• Довжина: 2.7 м
• Розмах крил: 2.1 м
• Маса БПЛА: 135 кг
• Маса БЧ: 16 кг
• Швидкість: 185 км/год
• Дальність: 600 км
• Радіус дії зв'язку: 200 км
• Автономність: 9 годин
• ЕПР: меньше 0.5 м ²

IAI Harop - подальший розвиток баражуючих боєприпасів

Наприкінці 1990-х років Ізраїль почав працювати над наступником "Гарпії". Це був би більший за розмірами зразок, який можна було б використовувати для ураження різних типів цілей, у тому числі радарів, ведення радіоелектронної і оптичної розвідки та атаки інших наземних цілей (скажімо, транспортних засобів чи бронетехніки).

Harop - невеликий, маневрений, відносно недорогий і абсолютно смертоносний. Насамперед, це система придушення протиповітряної оборони противника, що використовується для нейтралізації РЛС противника.

Мініатюрний дрон не несе жодних боєприпасів; йому це не потрібно, тому що він і є боєприпасом. 16-кілограмовий заряд вибухівки є частиною самого " Harop", і якщо він виявить ворожий радар або іншу ціль поблизу, він починає пікірувати на неї, підриваючи при цьому себе й ціль.

Harop зі складними крилами можна запускати з пускової, встановленої на вантажівці чи кораблі, або налаштувати для запуску з повітря. У повітрі він може керуватися людиною або виконувати свою місію повністю автономно. У будь-якому випадку, він може застосувати свою систему камер для відстеження і ураження рухомих цілей, або пасивну радіолокаційну головку для самостійного виявлення і ураження ворожих радіолокаційних станцій. Він навіть може бути оснащений для обох місій одночасно, так що якщо радар вимкнеться після того, як його виявить головка самонаведення, то БПЛА зможе долетіти до місця знаходження РЛС і використати електрооптичне наведення, щоб знайти і уразити ціль.

Величезна різниця між "Харопом" і "Гарпією" полягає в дальності польоту та часі перебування в повітрі: сучасний Harop має приблизно вдвічі більшу дальність польоту, ніж його простіший попередник, або близько 1000 км чи шість годин. Окрім того, Harop може самостійно повертатися додому і приземлятися, якщо в нього закінчується паливо.

По суті, Harop - має радіолокаційну сигнатуру маленького птаха і практично не має інфрачервоної сигнатури та є відносно недорогим рішенням для виконання багатьох місій у невеликому, транспортабельному і, за бажанням, багаторазовому пусковому контейнері.

З точки зору саме що придушення ворожої ППО, можна також уявити, що рій "Харопів", котрий знаходиться в районі дії ворожої ППО, просто не дасть операторам ворожих їх радарів увімкнути, через загрозу знищення дорогих складових систем ППО ударами БПЛА. Таким чином Harop виконує свою місію, навіть не "знищуючись" у процесі.

Harop, як і його попередник, уже є успішним експортним проектом, оскільки його вже придбали Індія та Азербайджан.

ТТХ БПЛА IAI Harop

• Довжина: 2.5 м
• Розмах крил: 3 м
• Маса БЧ: 16-23 кг
• Швидкість: 185 км/год
• Дальність: 1000 км
• Радіус дії зв'язку: 200 км
• Автономність: 9 годин
• ЕПР: меньше 0.5 м ²

Бойове застосування БПЛА IAI Harop в Нагірному Карабасі

Вперше ці БПЛА практично застосували в Нагірному Карабасі.

Тоді азербайджанські дрони Harop вперше потрапили на перші сторінки ЗМІ навесні 2016 році, коли Азербайджан використав їх під час зіткнень у Нагірному Карабаху. Тоді один Harop влучив в автобус із вірменськими військовими, при цьому 7 з них загинули.

Цього ж дня було здійснено другу атаку, але ніхто не постраждав, дрон звалився на землю за кілька десятків метрів від цілі.

Восени 2020 року азербайджан розпочав великомасштабну наступальну операцію проти карабаських сепаратистів. У цих боях БПЛА камікадзе активно використовувалися проти всіх типів цілей. Їм приписується знищення трьох ЗРК Тор, кількох комплексів С-300 на території Вірменії та ряду інших цілей. У мережу викладено десятки відео, де баражуючі боєприпаси застосовується по силах ППО, РСЗВ, артилерії, бронетехніці й навіть скупченнях піхоти.

Mini Harop та Mini Harpy - баражуючі боєприпаси наступного покоління

Досвід використання БПЛА камікадзе в реальних бойових діях продемонстрував необхідність меньших, дешевших і значно більш чисельних баражуючих боєприпасів. У результаті цього компанія IAI створила два новітніх БПЛА-камікадзе: IAI Mini Harpy та IAI Mini Harop.

Дані безпілотники займують на нижчих армійський рівнях, чим значно посилять з'єднання типу рот-батальйонів. Такі БпЛА і потрібні Україні у цей час, враховуючи розвиток російського "Ланцета", який завдає значною шкоди нашій артилерії, ЗРВ та іншим підрозділам.

ТТХ БПЛА IAI Mini Harpy

• Довжина: 2.5 м
• Розмах крил: 2.9 м
• Маса БПЛА: 41 кг
• Маса БЧ: 8 кг
• Швидкість: 160 км/год
• Дальність: 100 км
• Автономність: 2 годин

ТТХ БПЛА IAI Mini Harop

• Маса БПЛА: 15 кг
• Маса БЧ: 3 кг
• Швидкість: більше 200 км/год
• Дальність: більше 50 км

Висновок

У висновку важливо зазначити, що все вказує на велике майбутнє безпілотників камікадзе, котрі стануть абсолютним стандартом, а не винятком. Що дійсно захоплює, або ж жахає, залежно від того, як на це подивитися - так це те, на що може бути здатний Harop, якщо велика їх кількість буде об'єднана в мережу, як рій. Працюючи разом, вони могли б спричинити хаос в інтегрованій системі протиповітряної оборони противника та створити безліч інших проблем для будь-якого противника. Саме на це надіялися росіяни під час масованих атак дронами "Shahed-131/136", проте досвід протидії БпЛА в Україні показав, певні недоліки цих апаратів. Наприклад, для ураження таких безпілотників може згодитися спарений кулемет або зенітна установка. Для виявлення можна використовувати прожектори та малогабаритні РЛС. Щодо організації підрозділів ППО, то у випадку з Україною, свою ефективність демонструють мобільні вогневі групи. Швидкість сучасних дронів-камікадзе не перевищує і 200 км/год, а шумність того ж двигуна внутрішнього згоряння дозволяє легко виявляти БпЛА.

Щодо ізраїльських зразків, то вони мають перевагу в системі наведення, яка дозволяє більш точно вражати задані цілі, завдяки оптичному каналу. Чи можна назвати дрони виробництва IAI успішним? 100% так. Світова практика показує, що рано чи пізно, успішні зразки озброєння, починають копіювати інші виробники і країни. Якщо у зброї немає аналогів у технічному, конструктивному або концептуальному плані, назвати такий виріб ефективним важко і йому присуджують звання “аналогавнєт”. Ця аксіома діє у відношенні до всіх успішних комплексів: дозвукові протикорабельні ракети «Harpoon», крилаті ракети типу «Tomahawk», ПТРК «Spike» та інше.

Успішне застосування БпЛА на Близькому Сході подарувало світу нову концепцію ведення бойових дій, яка сьогодні використовується в усіх конвенційних конфліктах. Війна в Україні вже принесла і ще принесе чимало цікавих ідей щодо застосування БпЛА, протидії дронам та розвитку їх виробництва. Скоріш за все, ніхто не буде купувати у нас дрони, поклавши задачу виготовлення на вітчизняних виробників. Проте досвід українських компаній та військових значно розширює можливості сучасних безпілотних апартів. Сьогодні на фронті в першу чергу потрібні невеликі ударні дрони-камікадзе з дальністю польоту до 100 км, для того щоб знищувати ворожу техніку, польові склади БК, особовий склад та оборонні споруди. І поки РФ розвиває свій, уже серійний "Ланцет" в ітерації з дальністю до 70 км, ми лише випробовуємо власні вироби.

Дякуємо за прочитання даної статті! Більше цікавого матеріалу ви зможете знайти у нашому телеграмі каналі або Youtube. Будемо щиро вдячні за підписку.