Як відвага українців під Бахмутом звільняє Африку від «преторіанської гвардії диктаторів»

В одному з виступів шеф європейської дипломатії Ж. Боррель заявив: «"Вагнер" в Африці став преторіанською гвардією військових диктатур».

Сьогодні поговоримо про те, який масштаб присутності ПВК «вагнер» в Африці, скільки сил «вагнера» українці відтягнули на себе, чому українській дипломатії не варто нехтувати африканськими країнами, як війна в Україні може очистити континент і що має зробити наша держава, щоб отримати з цього зиск, а не просто здаватися «благородними лицарями».

Міжнародна безхребетність породжує безкарність. Безкарність породжує ПВК «вагнер».

ПВК «вагнер» — терористична організація, яка вчиняє десятки злочинів проти людяності по всьому світу від Бахмута до Африки та Латинської Америки, залякує та прямо погрожує інституціям ЄС, адресує «тематичні» пакунки та заяви. А що Європа, що світ? Вводять санкції проти терористів, які весь дохід тримають «у тіні»? Чи допомогли економічні санкції перекрити дохід «Аль-Каїди» з наркотрафіку? Чи зупиняють санкції контрабандний вивіз суданського золота із шахт ПВК «вагнер» до рф, що поповнює золотовалютний резерв путіна для війни?

Згідно з московськими джерелами інформації до початку перекидання африканських сил «вагнера» під Бахмут (здебільшого інструкторів і кістяк досвідчених найманців) та за повідомленням самого «вагнера», підрозділи ПВК в Африці та Сирії налічували до 50 тисяч осіб, які перебували на території Лівії, Судану, ЦАР, Зімбабве, Конго, Анголи, Алжира, Малі, Мавританії та Мозамбіка. Судячи з розрізнених даних, реальна кількість «вагнерівців» в Африці може складати від 20 до 50 тис. осіб.

Опосередкованим підтвердженням цього стало розслідування видання Independent, у якому йшлося про те, що протягом перших двох місяців повномасштабної війни в Україні з 8000 найманців «вагнера», які вторглися в нашу країну разом із регулярними військами рф, до 3000 було вбито. Це числа ще до початку активного вербування в місцях позбавлення волі. До квітня з’являлися повідомлення про перекидання «вагнерівців» із Лівії, Сирії та Судану в Україну. У грудні 2022 року радник РНБ США Джон Кірбі заявив про 50 тисяч найманців «вагнера» в Україні, з яких близько 40 тисяч — завербовані на війну засуджені. Отже, приблизно 10 тисяч були контрактниками, ймовірно, передислокованими з Африки для навчання, стримування (розстрілів) ув’язнених і ключових штурмів позицій ЗСУ.

Нестачу найманців в Африці пригожин намагається компенсувати наймом серед місцевих. У різних країнах Африки відкриваються вербувальні центри, як-от у ЦАР («Русский дом»), а місцева влада випускає ув’язнених із місць позбавлення волі для служби у «вагнері», про що повідомляє The Daily Beast. Необов’язково навіть їхати до вербувального центру — достатньо залишити заявку на сайті у відкритому доступі й вам передзвонять, навіть якщо ви з Кот-д’Івуару.

Як ПВК «вагнер» проникає в Африку?

Африка — місце постійних локальних конфліктів через своє колоніальне минуле, помилки під час деколонізації та штучність державних утворень. У межах однієї країни можуть відбуватися сутички кланів, що представляють різноманітні етноси, зіткнення з радикальними ісламськими фундаменталістами, протистояння з місцевою владою та міждержавні суперечки. Широке поле для діяльності ПВК. Країни найманці обирають найбідніші, але зі значними покладами природних ресурсів. Якщо конфлікт у регіоні недостатньо активний, то «раптово» з’являється додаткова зброя у повстанців та інших груп, після чого «вагнер» пропонує свої послуги місцевим диктаторам-вождям.

За це «вагнер» бере золото, алмази, кобальт, газ та інші природні ресурси, які вивозить через суданські порти. Крім того, фірми, афілійовані з пригожиним, отримали доступ до урану та нікелю на Мадагаскарі. Американське видання Politico повідомило, що лише на одній золотій копальні Ндассима (ЦАР) «вагнер» зміг заробити понад $1 млрд, який витратив на вербування та комплектування найманців для війни в Україні. За словами Кірбі, вартість утримання вагнерівського угруповання в Україні обходиться пригожину в $100 млн щомісяця.

Той факт, що це не єдине місце заробітку «вагнера», можна підтвердити уривком з інтерв’ю президента Гани Акуфо-Аддо, у якому той заявив:

«Сьогодні російські найманці знаходяться на нашому північному кордоні. Буркіна-Фасо, як і Малі, уклала угоду та найняла сили «вагнера».

Він також додав, що як платіж їм виділено золоту шахту в південній частині країни.

«Вагнер в Африці став преторіанською гвардією військових диктатур», — заявив Ж. Боррель. На цих словах можна було б завершити розділ про те, наскільки міцно пригожин тримає африканські диктатури, але додамо ще трохи інформації.

Візьмімо ЦАР. У цій країні, окрім копалень золота й алмазів, які належать пригожину, відкрито російський культурний центр, магазини та інші підприємства. Масштаб контролю місцевої влади у ПВК «вагнер» майже не має меж. Наприклад, уряд ЦАР не дозволяє миротворцям ООН інспектувати золотий рудник «вагнера», а збройні сили країни збивають безпілотники миротворців при спробах вивчити рудник із повітря.

У 2017 році диктатор Судану Омар аль-Башир просив путіна, щоби той надав сили ПВК «вагнер», а взамін обіцяв, що Судан стане для московії «ключем до Африки». Зрештою, так і сталося, навіть попри військовий переворот у 2019 році та повалення режиму аль-Башира.

Що змінила війна в Україні для Африки?

• По-перше, велику частину своїх найбільш досвідчених найманців пригожин був змушений перекинути до України як інструкторів і ключових штурмовиків. Заміна їх на місцевих африканських в’язнів або добровольців не компенсує втрати.

• По-друге, світова спільнота «познайомилася» з «вагнерівцями», особливо після перформансів пригожина з відправленням «кривавих подарунків» представникам ЄС.

• По-третє, США почали приділяти більше уваги проблемі «вагнера» в Африці, зокрема за допомогою «таємничих» авіаударів по базах найманців у ЦАР. На жаль, подібні дії малоефективні, бо «вагнер» має горизонтальну структуру управління в Африці з достатньо широкими повноваженнями в місцевих командирів, яка дуже схожа на терористичні структури.

• По-четверте, зв'язок «вагнера» з путіним і дестабілізація, яку несе це терористичне угруповання, спонукає ряд африканських країн до переосмислення. Наприклад, це виявляється через заяви президента Гани, занепокоєння уряду Нігерії, прагнення особистої помсти лідера Чаду за вбивство «вагнерівцями» батька та колишнього президента.

Для чого Україні витрачати ресурси ще й на Африку, нехай і дипломатичні?

Є три причини:

• Перша — позбавити «вагнер» і московію одного з джерел фінансування війни в Україні.
• Друга — заблокувати шляхи обходу санкцій, які має московія через Африку та місцеві компанії. Найбільше це стосується санкцій, пов’язаних із золотом і продажем газу. Для довідки: московське золото має характерні домішки й через санкції не може бути реалізоване. За допомогою африканського золота з ЦАР і Судану московія має можливість частково обійти ці обмеження.
• Третя — посилення міжнародного впливу в регіоні, який знадобиться для економічних зв’язків після війни, і збільшення вірогідності отримати доступ до радянської зброї, яку в неймовірній кількості експортувала зокрема й наша держава.

Що в Африці відбувається зараз і як діють США?

Окрім авіаударів «нізвідки», що прилітають по «вагнерівцях» в Африці, надходять повідомлення про активізацію американської дипломатії для витіснення «вагнера» з Африки.

Associated Press повідомляє, що США посилюють дипломатичний тиск на Єгипет та ОАЕ для того, щоби витіснити «вагнер» з Лівії та Судану. Високопосадовець єгипетського уряду, який безпосередньо брав участь у переговорах, сказав, що «тема "вагнера" є однією з головних на кожній зустрічі сторін».

Про це повідомляли ще 3 лютого 2023 року, а вже 23 лютого в Bloomberg з’явилась інформація, що пригожин може знову зосередити свою діяльність в Африці. Невідомо, чи можна довіряти цьому повідомленню, але вже зараз цілком очевидно, що тема «вагнера» в західному інформаційному просторі стає дедалі гучнішою.

Що Україна має зробити зараз?

Україна має інформаційно «продати» західним ЗМІ знищення сил «вагнера» під Бахмутом як звільнення Африки від «преторіанської гвардії диктаторів», про яку говорив Боррель.

Потрібно акцентувати, що знищення «вагнера» під Бахмутом не тільки наближає Україну до миру, але й звільнює Африку від впливу терористичної організації.

Звісно, в Африці достатньо московських найманців та й інших ПВК, але їхній вплив послаблюється, про що свідчить їх заміщення місцевими ув’язненими, активізація дій США та відповідні заяви африканських лідерів.

Наше завдання інформаційно закріпити (хоча б на Заході) значення України не лише в продовольчій стабілізації Африки, але й у безпековій. Такий підхід європейські лідери зможуть вдало «продати» своїм національним спільнотам і додатково аргументувати цінність допомоги Україні.

Наприклад, 13 лютого міністр оборони Італії офіційно звинуватив ПВК «вагнер» у цілеспрямованому провокуванні мігрантської кризи в країні. 23 лютого відбувся епічний виступ прем’єрки Мелоні на захист України. Було б доречно тоді їй сказати не тільки про глобальні цінності, але й згадати практичний захист інтересів Італії, які реалізуються відтягуванням «вагнерівських» сил з Африки та знищенням їх під Бахмутом. Але вона не згадала, бо просто не створений такий ракурс на події.

Наша дипломатія має проштовхувати логічний зв’язок: знищення «вагнерівців» під Бахмутом послаблює їхній вплив в Африці; перемога України у війні звільнить Африку від московських найманців.

Що більше знайдемо аргументів для європейців у стилі win-win, то більшою буде підтримка й тим швидше наказ Сирського про знищення «вагнера» буде виконано.

Ваш «Полігонавт», засновник аналітичного телеграм-каналу Resurgam