Інтелектуальна перевага над ворогом, або хто такий Джон Бойд?
Хто зміг пов’язати теорему неповноти Геделя, принцип невизначеності Гейзенберга, другий закон термодинаміки та ентропію, щоби здобути перемогу над ворогом? Знайомтеся, Джон Бойд.
Давньоримський військовий теоретик Публій Флавій Вегецій Ренат (лат. Publius Flavius Vegetius Renatus; кінець IV — початок V ст. н. е.) писав: «Хто хоче миру, нехай готується до війни; хто хоче перемоги, нехай старанно навчає воїнів; хто хоче отримати сприятливий результат, нехай веде війну, спираючись на мистецтво, а не на випадок».
Усвідомлення важливості інтелектуальної переваги над ворогом у воєнному мистецтві сягає сивої давнини. У тому, що військові стратегії Заходу та його технології на порядок переважають російські й пострадянські, уже немає сумнівів. Можна впевнено сказати, що Українське Військо навчається в найкращих і блискуче реалізує «науку» на практиці.
То хто ж ті творці військової науки Заходу? Хто зміг пов’язати теорему неповноти Геделя, принцип невизначеності Гейзенберга, другий закон термодинаміки та ентропію, щоби здобути перемогу над ворогом? Хто зробив цю «когнітивну гімнастику», комбінуючи концепції із, здавалося б, непов’язаних галузей математичної логіки, фізики й термодинаміки, і зрештою забезпечив інтелектуальну перевагу над ворогом?
Знайомтеся, Джон Бойд.
Полковник Джон Річард Бойд (John Richard Boyd, 23.01.1927 – 09.03.1997) — пілот ВПС США та відомий у вузьких колах військовий теоретик, про якого широка громадськість майже нічого не знає.
Він вважається найвпливовішим американським військовим стратегом із часів теоретика морської могутності кінця 19-го століття адмірала Альфреда Тайєра Махана (Alfred Thayer Mahan).
Бойда вважають «Американським Сунь-цзи». За життя його називали «Сорокасекундним Бойдом», «Чингіс Джоном», «Божевільним майором» і «Полковником гетто». Свого часу про нього казали, що він єдина людина в Пентагоні, котра думає про війну.
За часів служби у ВПС США Бойд був відомий тим, що постійно пропонував іншим пілотам парі: кожному, хто зможе перемогти його в імітованому повітряному бою менш ніж за 40 секунд, він заплатить 40 доларів. Як і будь-якого іменитого стрільця з чудовою репутацією, його неодноразово викликали на бій. Як інструктор Школи винищувальної зброї (Fighter Weapons School — FWS) на авіабазі Нелліс, він воював зі студентами, кадровими льотчиками, пілотами морської піхоти і ВМС, а також пілотами з десятка країн, які проходили там навчання в рамках Пакту про взаємодопомогу в галузі оборони.
Він ніколи не програвав. Майже як Маверік із фільму Top Gun.
Посібник Бойда з тактичної підготовки пілотів винищувачів змінив те, як літають і воюють усі військово-повітряні сили світу. Він відкрив фізичну теорію, що назавжди змінила спосіб проєктування винищувачів.
Також він відомий як батько найлегендарніших винищувачів США — F-15 і F-16.
Бойд хоч і був пілотом винищувача ВПС США, однак став почесним членом Корпусу морської піхоти США, оскільки навчав морську піхоту США вести війну на землі.
Чарльз Крулак (Charles Chandler Krulak), 31-й командувач морської піхоти США, писав, що від Джона Бойда вони дізналися про конкурентне прийняття рішень на полі бою шляхом «стискання часу» та використання часу як свого союзника на полі бою.
Що ж такого вигадав Бойд, у чому полягає його ноу-хау?
Імовірно, найвідомішим елементом теорії Бойда є його твердження, що будь-яку раціональну людську поведінку, індивідуальну або організаційну, можна подати як безперервний цикл із чотирьох виразних завдань: спостереження, орієнтації, рішення та дії. Бойд називав цей цикл ухвалення рішень OODA loop (O — observe (спостереження), O — orient (орієнтація), D — decide (рішення), A — act (дія)).
Бойд дійшов висновку, що неможливо визначити природу і характер системи зсередини, будучи її частиною. Ба більше, будь-які спроби зробити це призводитимуть до великого безладу та плутанини. Спираючись на це єдине твердження, він спромігся вибудувати всеосяжну теорію конфлікту, яка пов’язувала перемогу з успішним впливом на внутрішній світ супротивника, його замиканні на самому собі.
Основна ідея цього циклу полягає в тому, що якщо приймати рішення швидше за свого супротивника, той буде діяти із запізненням, орієнтуючись на старе уявлення про ситуацію, тому на кожному наступному етапі протиборства буде все більше відставати. Тобто, якщо ви здатні бути спритними, постійно оцінювати мінливе середовище та швидко адаптовуватися, то завжди матимете перевагу над будь-яким суперником.
За Бойдом існує два важливі принципи. Перший полягає в тому, що для того, щоби виграти, необхідно завершити цикл швидше, ніж це зробить супротивник. Іншими словами, потрібно думати, приймати рішення та діяти на випередження. Суть другого принципу — потрапити всередину петлі противника й залишатися в ній. Це означає блокування зустрічних рішень і дій противника. Потрібно швидше отримувати необхідні відомості й приймати відповідні рішення (віддавати накази, атакувати об’єкти), а потім аналізувати результат і знову діяти. При цьому важливо позбавити противника такої можливості.
Зазначену військову стратегію прийняли в багатьох країнах світу, а вивчають в усіх арміях. Ці ідеї привели до можливості формалізації процедур для ведення мережецентричної війни та, як наслідок, швидкої і рішучої перемоги США у війні в Перській затоці й інших конфліктах. Цим підтвердилася відома теза про те, що немає нічого більш практичного, ніж хороша теорія.
Прикладом використання концепції Бойда в Збройних Силах України є «Візія Повітряних Сил Збройних Сил України 2035», схвалена рішенням Військової ради Командування Повітряних Сил Збройних Сил України від 15 травня 2020 року.
Візія розроблена в Командуванні Повітряних Сил Збройних Сил України із залученням представників і експертів Харківського національного університету Повітряних Сил, Національного університету оборони України, структурних підрозділів Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, іноземних партнерів і радників. Керівник робочої групи – генерал-лейтенант Аркадій Вашутін. Координатори проєкту – полковники Артем Антонов та Олег Білоус.
У своїй роботі проєктна команда надихалася концепцією OODA (Observe, Orient, Decide, Act або Вивчай, Аналізуй, Вирішуй, Втілюй), розробленою військовим льотчиком і стратегом Джоном Річардом Бойдом. Сформульована як тактична концепція ведення повітряного бою, завдяки своїй універсальності вона була швидко адаптована та масштабована для всіх управлінських процесів в умовах висококонкурентного середовища. Її правильна імплементація дозволяє, використовуючи перевагу в швидкості і якості прийняття управлінських рішень, здобувати перевагу над більш потужним, проте менш гнучким противником. Той, хто завчасно вивчає та аналізує ситуацію, першим приймає рішення і втілює його, як правило, переважає як у повітрі, так і в житті, оскільки його опонент залишається на крок позаду, реагуючи на ситуацію, що вже змінилася.
Центр інновацій і розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України в розробці системи ситуаційної обізнаності «Дельта» також використовує підходи окреслені концепцією Бойда.
Під час Харківського наступу західні експерти відзначали, що українські військові на оперативному рівні добре і по-справжньому увійшли в петлю OODA росії, а українські командири на півдні та сході створюють проблеми для російського командування швидше, ніж росіяни можуть ефективно на них реагувати.
Ідеї Бойда знайшли застосування в судочинстві, правоохоронних органах, спорті, розробці комп’ютерних програм, бізнесі й інших сферах діяльності.
На честь концепції полковника Бойда названа вулиця OODA Loop на авіабазі Максвелл у штаті Алабама.
У традиціях інтелектуального гумору американських військових ця вулиця закільцьована навколо символу могутності ВПС США — B-52 Stratofortress.
Слід зазначити, що ще однією стороною визнання творчого надбання Джона Бойда є те, що ця модель, імовірно, вивчається і всіма супротивниками США.
Статті, що є у відкритому доступі і розглядають актуальні проблемі «придушення» циклів Бойда, зокрема, з російської сторони, ґрунтуються на підходах рефлексивного управління розробленого В. Лефевром (1936-2020, радянсько-американський психолог і математик, професор Каліфорнійського університету в Ірвайні, творець теорії рефлексивних ігор та термодинамічної моделі рефлексії, концепцій рефлексивної системи й рефлексивного управління).
Наприклад, серед іншого передбачається, що обов’язковою передумовою до ефективного придушення циклів Бойда є створення такої структури управління, за якої противник спостерігатиме замість самої цієї системи лише «хибні цілі» — «тупих менеджерів». Супротивник при цьому, досліджуючи нормативні, зокрема непрямі, зовнішні ознаки, як-от систему офіційного планування розвитку, повинен втратити здатність бачити й розуміти справжні критерії планування та управління, якими користується така система, що сховала справжню систему управління в підпіллі.
Як бачимо, північні сусіди з цим чудово впоралися, щоправда з підпілля поки ніхто не вийшов.
Також цікавим моментом є те, що наші північні сусіди, розглядаючи творче надбання Бойда, в одному дослідженні з пафосною назвою «Постиндустриальный переход и мировая война» не були б самими собою, якби не застосували відомий підхід, що яскраво проілюстрований у непристойному анекдоті про царя Івана Грозного та рентген. Прошу гуглити. Тут ми його цитувати не будемо :-)
Адже всім зрозуміло, що «підлі англосакси» не можуть нічого самі вигадати і все викрали в Радянському Союзі. Цикл OODA Бойд поцупив у радянського вченого Віктора Ілліча Варшавського, і насправді це ніякий не «OODA loop», а цикл «Червона зірка» (тут спробуйте не розсміятися), у якому п’ять етапів. «Підлі англосакси» просто відпиляли один етап, щоби ніхто не впізнав «Червону зірку».
Отакої.
Насправді ж, крім цього дослідження, жодної інформації про «Червону зірку» в Інтернеті не знайти.
Це був дуже короткий нарис творчого надбання полковника Джона Бойда, його впливу на сьогодення та події, свідками яких ми є. Усього бібліографія, що стосується ідей Бойда, налічує не один десяток творів і тисячі статей.
Обговорення –