“Конфедерація” і Януш Корвін-Мікке - корисні для Росії ідіоти в стінах польського Cейму

Польща - один з наших головних союзників в цій війні. Важко недооцінити допомогу цієї країни, однак і серед представників її влади є проросійські пішаки.

“Конфедерація” і Януш Корвін-Мікке - корисні для Росії ідіоти в стінах польського Cейму

“Konfederacja Wolność i Niepodległość”, у народі “Конфедерація” - польська опозиційна, націоналістична, консервативно-ліберальна, і, як вона сама себе називає, антисистемна партія. Прикриваючись прогресивною податковою політикою, партія відкрито просуває у маси небезпечні антиукраїнські, антисемітські, мізогіністські та шовіністичні ідеї.

Засновник цієї партії, Януш Корвін-Мікке є давньою постаттю у польській політиці, відомою всім полякам через свої радикальні погляди. Вперше світ почув про нього після його виступу у Європейському парламенті, де він заявив, що “[…] жінки повинні заробляти менше ніж чоловіки, тому, що вони менші, слабші і дурніші.”. Тоді, під петицією про відсунення Мікке від праці у Європарламенті підписалося 935 тис. людей.

Період 2014-2022 років

Розповідь про його відносини з Україною слід почати з грудня 2014 року. Тоді Корвін поїхав з візитом в окупований російською федерацією Крим, де він зустрівся з тимчасово живим так званим “премʼєр-міністром” Криму Аксьоновим. Водночас він відкрито боронив сепаратистів з Донбасу і протягом усієї АТО намагався довести, що так звані ДНР і ЛНР мають право на існування.

Польське МЗС розкритикувало поїздку свого депутата у Крим, а Україна позбавила його можливості вʼїзду на територію держави. Втім, це була не єдина поїздка проросійського клоуна до своїх ідолів. У 2016 році він відвідав Чечню та її намісника Кадирова. Того разу він встиг зустрітися з Лєонідом Свідіровим, "журналістом" російського холдингу “Спутнік”, якого раніше депортували з Польщі за шпіонаж, зустрітися з Кадировим, понахвалювати його в інтервʼю і заснути на столі.

У інтервʼю для TVN24 у 2015 він сказав прямо: “Саме Україна є ворогом, не Росія. Зараз там голосують за бандерівців, бандерівці набирають силу”. Саме так! У Польщі також є політики, які експлуатують і маніпулюють темою покійного Бандери та польсько-українського конфлікту, що мав місце у минулому столітті, переносячи його у сьогодення. У деяких людей в Польщі ця тема викликає сильні негативні емоції, саме тому її так полюбили використовувати праворадикальні політики - це легкий спосіб маніпулювати суспільною думкою.

Після 24 лютого

Майданчиком, який найчастіше використовує польський політик, є Твіттер. Саме тут 7 березня 2022 року, на другому тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Януш заявив:

“Зміни - це НОРМАЛЬНО. Часто вони виконуються силою. Країни виникають, поєднуються, розпадаються… Правило “непорушення кордонів у Європі” існує для того, щоб панівні банди могли накладати на “громадян” величезні податки - без побоювання, що хтось ззовні допоможе опозиції”

9 березня росіяни надважкою бомбою знищили маріупольський пологовий будинок та дитячу лікарню. На той момент у Маріуполі загинуло вже понад 1300 людей, місто було в оточенні. Корвін, звісно ж, ствердив, що тоді Маріупольська Дитяча Лікарня вже давно не працювала за своїм призначенням.

Наслідки авіаудару

На початку квітня Ірпінь, Буча і Гостомель були звільнені. Ті дні, коли світ дізнався про воєнні злочини, скоєні російськими окупаційними військами, залишаться в історії України та у памʼяті багатьох людей назавжди. Тоді  Твіттер Януша розривався від російських наративів. Діяв він згідно зі стратегією російської пропаганди - вкинути якомога більше різних абсурдних версій подій і залишити людям кашу в голові. Тоді Корвін сказав:

“На жаль, через низьку якість фото не можна виключати ані того, що це дійсно трупи ані того, що це живі люди, які позують для фото. З іншого боку, 99,9% тіл на вулиці - це НЕ жителі Бучі, які були вбиті росіянами, що я точно пояснив.”
“Ви, мабуть, помітили, що дома у Бучі усі майже цілі, їх ніхто не чіпав. А ви подумали, чого ж людей ховали в масових похованнях, і їх не ховали рідні? І чому рідні не прибрали тих тіл з вулиці?”

Варто зазначити, що після цих твітів Корвін-Мікке зустрівся з хвилею критики як зі сторони своїх головних опонентів - лівої партії, так і зі сторони представників правих угрупувань, зокрема своєї ж політичної групи й Славоміра Ментзена. У звʼязку з цим партію KORWiN покинули кілька важливих учасників.

Ті ж самі твіти розійшлися по російських ЗМІ та стали для них (не вперше) підтвердженням того, що навіть на Заході є політики, які  “не вірять в пропаганду Київського режиму”.

Партія

Вочевидь не тільки Корвін просуває проросійські ідеї. Цим займаються також й інші члени його партії. Зокрема, Ґжеґож Браун - його антиукраїнські погляди не є таємницею.

“Україна - це фікція. Дуже небезпечна фікція. Фікція незалежної держави, цивілізованого партнера і фікція суверенного народу, з котрим можна налагодити тривалі сусідські відносини.”

У новій реальності Браун і його колеги намагаються розповсюджувати бачення, в котрому українці “займають Польщу, забираючи в поляків їх країну”. Називаючи українських біженців у Польщі “мігрантами”, вони підкреслюють те, що приводом масової втечі українців через західний кордон є не війна, а бажання використати ситуацію та отримати дотації від західних держав.

14 липня в польському Сеймі пройшла зустріч парламентарної групи міжнародних відносин Польщі на чолі з Брауном. На ньому вони анонсували брошуру "Stop ukrainizacji Polski" - шовіністичне творіння партійних авторів. Самі автори описали її як "програму зупинення деінтеграції і декомпозиції [польської держави], не тільки етнічної, але й політичної, а може й територіальної".

"Деякі хотіли б, щоб українців швидко втягнули в польську політично-правову систему як виборців. Ми проти цього." -  Ґжеґож Браун під час анонсу брошури.  

Нижче наведу ще кілька цитат з цієї зустрічі:

"Українські діти в польських школах мають кращі умови ніж польські діти". Окрім того, пані Галшка додала: "Україна завжди була найбільшим експортером проституток в Європу [...], проституція там дуже популярна серед дівчат і кожна четверта українська старшокласниця мріє про те, щоб стати повією. Ми повинні врятувати наших дівчат, щоб така модель поведінки не закорінилася." - Галшка Білецька
“У наших інтересах, щоб ця війна не поширювалася і швидко закінчилася. Який інтерес України? Такий, щоб ця війна поширилася, бо тоді їм буде легше” - до такого парадоксального висновку дійшов Войцех Сінський.
“Українці привозять хвороби, такі як ВІЛ, СНІД, туберкульоз" - інший популіст, пан Пьотр Хешен.

Очевидно маніпулятивні, брехливі і видерті з-під нігтів постулати тут подаються як серйозний аргумент: в очах конфедератів не видно сорому, а в голосі не чути сумнівів. Звинувачуючи українців в посяганнях на територіальну цілісність Польщі, бажанні втрутитись в політичне життя Польщі, поширенні хвороб, Браун соромить польський Сейм.

Реальність сучасних польсько-українських відносин


Польща і Україна дуже близькі в багатьох контекстах: географічно, етнічно, лінгвістично і культурно. Нас поєднує тривала історія політичних відносин, яка тягнеться аж з часів Київської Русі і Польського Королівства.  Оскільки ми - давні сусіди, історія наших відносин памʼятає дуже темні епізоди. ХХ століття залишило нам шрами Польсько-українських війн, пацифікації, Волинської трагедії. Через цензуру і замовчування про ці події почали говорити лише на початку 90-х, чим з радістю скористалася Москва, намагаючись знову нацькувати поляків і українців. Втім, цю тему я з радістю порушу в своїх наступних статтях, оскільки зараз нас цікавить саме ситуація поміж сучасними Польщею та Україною.

Польща була першою країною, яка визнала незалежність України у 1991 році. Своє переконання у тому, що наша країна може і повинна існувати як окремий суверенний субʼєкт поляки доводять і зараз, надаючи нам військову допомогу на мільйони євро і будучи найбільшим хабом біженців в Європі. Ніщо не єднає так, як спільний ворог. Наші західні сусіди чудово розуміють, яку загрозу Росія становить для Європейської цивілізації і для польського народу безпосередньо. Саме тому підтримка України є для неї пріоритетом. 123 роки  окупації, кілька невдалих повстань, польсько-радянська війна 1919-1920 років, розподіл Польщі з подальшою 45-річною комуністичною окупацією, депортації на Сибір - ніхто не розуміє нас так добре, як поляки.

Поки країни західної Європи боялися відкрито допомагати Україні, намагалися домовлятись з російськими терористами, Польща інтенсивно надавала нам техніку, боєприпаси і гроші, одночасно приймаючи мільйони наших біженців. Станом на початок жовтня, поляки допомогли сумою понад 15% власного оборонного бюджету (лише за офіційними даними), що є справжнім свідоцтвом віри в нашу країну.

Політики на кшталт корвіністів виступають проти тісних економічних і політичних відносин з Україною, однак, на щастя, на реальний стан справ це не впливає. Зараз ми обʼєднані як ніколи раніше. Сподіваюся, що після війни ця тенденція збережеться на довгі роки.

Чому "Конфедерації" настільки важливо показати українців в поганому світлі?

Відповідей є кілька. Наразі "Конфедерація" має в парламенті 11 своїх депутатів. Останні опитування дають цій партії від 4% до 7% підтримки. За польськими законами партії, що набирають менше ніж 5% голосів на парламентських виборах не отримують мандатів у Сеймі. Стає очевидно, що "Конфедерація" намагається усіма можливими методами вчепитись у депутатські крісла. Ця партія не покидає надій забрати в панівної "Prawo i Sparwiedliwość " виборців, прихильних до правих ідей. Втім, опитування показують, що це шкодить самій же "Конфедерації".

Результати минулих парламентарних і президентських виборів довели, що "Конфедерація" не користується популярністю серед молодого покоління поляків. Вона не є обличчям польської політики на внутрішній і світовій арені. Однак тези, які проголошують її члени, не покращують репутацію наших польських союзників у політичному полі.

Друга можлива відповідь - російські гроші. Польські політики часто говорять про можливе російське джерело фінансування в "Конфедерації", а польська служба безпеки ABW (аналог українського СБУ) навіть намагалася перевірити її очільників на наявність зв'язків з Росією, однак довести фінансування російськими спецслужбами не вдалося.

Висновки

Незавлежно від причин Корвін і Браун діють аморально та намагаються маніпулювати фактами аби змінити думку суспільства про українців на негативну. Опісля закінчення війни ми повинні памʼятати їх імена і вчинки так само, як памʼятатимемо допомогу і підтримку від польського народу.

У жовтні цього року Януш Корвін Мікке пішов з поста голови Конфедерації, на його місце прийшов молодий Славомір Ментзен - 36-річний юрист і доктор економічних наук, який з початку повномасштабного вторгнення критикував дії Корвіна і казав, що прийняття українських біженців - корисне для Польщі. На відміну від того ж Брауна, Ментзен не боїться міфічної українізації Польщі, вбачає в Росії ворога і виступає за підтримку України. До того ж існує прогресивний податковий план "Конфедерації", котрий здобув популярність серед поляків. Майбутнє у "Конфедерації" є.



Обговорення