Щоб дебет із кредитом сходився: економіка РФ до та після початку повномасштабного вторгнення

Росія, як і Україна, має експортоорієнтовану економіку, тому ізоляція для її компаній у багатьох випадках означатиме банкрутство. Безперечно, це дуже сильна зброя в боротьбі проти агресора.

Після початку повномасштабної війни 24-го лютого 2022 року кількість санкцій проти росії значно зросла. Усі вони мали на меті «відрізати» москву від різних здобутків цивілізації. Наприклад, від ринків збуту товарів і послуг, від продукції, що необхідна для підтримки російської промисловості, від імпортерів готової продукції (як військового, так і цивільного призначення) тощо.

Загалом цей план спрацював. Щоби зрозуміти, як саме змінилася галузева структура економіки росії та її фінансова спроможність, варто розібратися в особливостях функціонування російської економіки.

Попри політичну диктатуру, росія все ж залишається ринковою країною. Це означає, що для того, щоби проаналізувати стан її економіки не достатньо просто оцінити залишки в казні — потрібно врахувати стан усіх ключових галузей і перспектив для майбутнього розвитку (чи то пак деградації).

Почнемо з короткого опису функціонування економіки московії до 24.02.2022.

Нафтогазовий сектор тривалий час приносив більше прибутків, ніж усі інші галузі виробництва разом узяті. Такий стан речей мінявся тільки декілька разів, але щоразу повертався до цього базису. З квітня 2022 року нафтогазова промисловість знову тримає абсолютне лідерство в прибутковості порівняно з іншими промисловими надходженнями. Якщо брати до уваги всі ненафтогазові доходи (тобто не тільки промислові), то нафтогазова сфера довгий час була «в паритеті» до них, але ніколи особливо не просідала (окрім 2020 року), як видно на графіку.

Окрім нафтогазової галузі, для московії важливими залишаються:

• машинобудівний сектор,
• хімічна промисловість,
• транспортні перевезення,
• деревообробна галузь,
• сфера банківських і фінансових послуг,
• металургія,
• військова галузь і деякі інші.

Звісно, критична номенклатура значно ширша, але саме вищеперераховані галузі слугували основою ВВП країни протягом багатьох років.

Бюджет росії наповнювався багатьма видами податків і щорічно зростав із 23 трлн рублів у 2012 році до 47 трлн рублів у 2023 році. У середньому це становило близько 18% ВВП.

При цьому військові витрати становили від 4,7 трлн до 67,3 трлн рублів, тобто близько 1/5 від усіх щорічних витрат бюджету (3,69% — 5,43% ВВП).

Ці цифри говорять про те, що московія входить в топ-10 країн за величиною військових витрат. А також означають, що на 20% федеральний бюджет обслуговує виключно військові потреби. Враховуючи витрати на функціонування державного апарату та порівняно невисокий рівень соціальних і пільгових програм для бізнесу та громадян, можна зробити висновок, що федеральний бюджет відіграє вирішальну роль для оцінки військового потенціалу. Економіка країни працює відносно незалежно від витрат бюджету.

Утім, на підтвердження цього все ж варто навести докази в числах. Ось проєкт розподілу витрат бюджету на 2023 рік, затверджений у 2021 році:

• Соціальна політика — 25,65%
• Національна економіка — 13,18%
• Оборона Війна — 13,76%
• Поліція — 10,75%
• Охорона здоров’я — 4,65%
• Освіта — 4,62%
• «Общегосударственные вопросы» (кошти на утримання державного апарату) — 6,83%
• Обслуговування боргу — 6,8%
• Решта питань — 13,76%

Новий бюджет на 2023 рік має вже геть іншу структуру, ніж передбачалося. На війну офіційно планується витратити близько 5 трлн рублів, але фактично закладається 9 трлн — більше третини всіх витрат бюджету. Далі йде соцполітика (треба ж пельмені сім’ям чмобіків купувати) — близько 7 трлн, а на підтримку стагнуючої економіки передбачається витратити 3,5 трлн рублів.

Звісно, бюджет буде дефіцитним. Офіційно заявлений дефіцит складатиме 2% від ВВП, тобто близько 3 трлн рублів. Але, по-перше, лише за січень дефіцит становив 1,76 трлн (а за січень-лютий — 2,581 трлн рублів), а по-друге, значна частка офіційного бюджету є засекреченою. Дуже ймовірно, що левова частина із «засекречених» витрат буде спрямована на покриття боргових зобов’язань або купівлю озброєння (скажімо, у Китаю).

Тепер проаналізуємо вплив зміни потуги федерального бюджету на вищеперераховані галузі.

Наразі очевидно, що зменшення федерального бюджету насамперед впливає на зменшення військових витрат. Попри те, що скорочення допоміжних соціальних чи підприємницьких програм справді вплине на виробництво, набагато більших втрат економіка зазнає напряму, тобто внаслідок санкцій.

Загалом за перші 10 місяців 2022 року падіння промисловості оцінюється в незначні 0,1%, але пояснення цьому західні експерти вбачають у колосальному збільшенні військових потреб, які треба задовольняти. Водночас невійськова промисловість зазнала катастрофічного падіння, які в статистиці маскуються підвищенням частки воєнпрому.

Наприклад, падіння прибутків основної для росії нафтогазової галузі становить 46% за перші два місяці 2023 року, порівняно з тим самим періодом в 2022-му році. На 9% скоротилися прибутки ненафтогазової галузі, але, як уже було зазначено, їх дуже складно відділити від воєнної промисловості. Також за спостереженнями Атле Стаалесена, норвезького експерта та засновника-оглядача BarentsObserver, за цей час помітно впали податкові надходження від ненафтогазового сектору. Це може бути пов’язано якраз зі значним збільшенням частки військової промисловості (яка оподатковується за нижчими ставками) порівняно з іншими галузями.

Західні економісти вбачають для росії декілька шляхів подолання такої потужної кризи.

Для ізольованої економіки було б логічно переорієнтуватися на внутрішній ринок, оскільки більшість світу для неї закрито, а у випадку рф інфраструктурних потужностей, що поєднують її зі значною частиною Азії (насамперед з Іраном і КНР), просто недостатньо, щоби принаймні компенсувати експортні втрати. Внутрішній ринок рф надто малий і нерозвинений для цього. Збільшити його можна лише протягом десятиліття покращення добробуту населення, а це ніколи не було пріоритетом для москви.

Другим варіантом є поступовий перерозподіл капіталу з одних підприємств в інші галузі та експорт на деякі зовнішні ринки. Цей сценарій не враховує військовий сектор — він уже працює на максимумі потужностей. Насамперед для росії пріоритетом є розвиток транспортної галузі, оскільки більшість міжнародних транспортних і страхових компаній взагалі відмовляються з нею працювати.

Звісно, основою експорту сьогодні є нафтогазові продукти, але ж і вони теж потребують спеціальних перевезень — система «шлангів і труб» не справляється з таким навантаженням. Обладнання для перевезення небезпечних речовин є дорогим й технологічним — самостійно рф наразі навіть не може підтримувати вже наявні підприємства машинобудівної галузі через дуже серйозну залежність від західних технологій.

Такий перерозподіл ресурсів може бути проведений самими підприємствами або ж за грубого державного регулювання. Багато хто з експертів говорить про те, що перед москвою зараз стоїть заманливий варіант перетворити державу на всюдисущого регулятора — і для нас цей сценарій є найкращим.

З урахуванням неефективності державного апарату, нестачі кваліфікованих кадрів і постійної корупції, збільшення централізованого регулювання (що, імовірно, відбуватиметься паралельно зі збільшенням частки держави в найбільших компаніях) лише затягне економічну кризу на роки.

Наразі думки економістів сходяться до того, що за умов ринкового регулювання та незмінної ситуації із санкціями рф зможе пригальмувати зниження свого ВВП до 2024 року. Прогнози, звісно, дуже різняться, але виходячи з реалістичних міркувань можна очікувати спад у розмірі ~3% наступного року.

Російська економіка з 2012 року мала чітко виражену експортоорієнтовану та сировинну економіку. Вплив світової ізоляції внаслідок її політичних рішень мав стримуючий характер із 2014 року, проте досяг руйнівного рівня після 24.02.2022. Для росії наразі є всього два варіанти розвитку події, якщо вони продовжуватимуть (а вони і не думають її припиняти) війну: значно збільшити державне регулювання економіки або довіритися винахідливості «рускава бізнесмена».