Вибори в Чехії

З президентських виборів у Чеській Республіці 13-14 січня 2023 року розпочнеться європейський політичний сезон.

Для початку розберімося, які ж повноваження має президент Чехії.

Якщо коротко: дуже подібні до тих, які має президент України. Справа в тому, що Чехія радше парламентсько-президентська республіка, де президент: призначає та відкликає уряд, може розпустити Палату депутатів (нижня палата парламенту Чехії), призначає суддів Конституційного суду, Голову Верховного суду та Голову Національного банку, має право проводити амністії й накладати вето, представляє країну на міжнародній арені (фактично президент керує чеською дипломатією) і авжеж є Верховним Головнокомандувачем.

Тому не вірте тим, хто каже, що посада президента в Чехії суто номінальна. Повноважень, аби суттєво впливати на політичне життя країни, у цієї інституції достатньо.

Діючим президентом є Мілош Земан, для якого це останній строк — більше двох строків поспіль цю посаду не дозволяє обіймати Конституція.

Тож на прийдешніх виборах кандидата Земана не буде. У перегонах за місце президента беруть участь такі люди: Пьотр Павєл (важливо: Пьотр — ім’я, Павєл — прізвище), Андрей Бабіш, Дануше Нерудова, Ярослав Башта, Павел Фішер, Марек Гілшер, Карел Дівіш, Томаш Зіма (наголос на і). До 8 січня в кандидатах значився ще Йозеф Стржедула, але він зняв свою кандидатуру, закликавши своїх виборців голосувати за Дануше Нерудову.

Якщо жоден із кандидатів не набере більше 50% в першому турі  (а це дуже ймовірно), то за два тижні відбудеться 2-ий тур виборів.

Пьотр Павєл

Познайомимося ближче з кандидатами. Почнемо з Пьотра Павєла, оскільки за прогнозами більшості аналітиків, саме цей кандидат має найкращі шанси на загальну перемогу в президентських перегонах (згодом пояснимо чому).

Пьотр Павєл  (01.11.1961 р.н.) — 61 рік, кадровий військовий, генерал Збройних Сил Чеської Республіки. Він багато навчався спочатку в Чехословаччині, пізніше у Великій Британії. Вільно володіє англійською, французькою та російською мовами. Починав службу в армії Чехословаччини, з 1991 року перейшов на службу у військову розвідку Чехії. Брав участь у миротворчій місії в Хорватії в 1992-1993 роках, де особливо відзначився порятунком 50 французьких солдатів, які застрягли на лінії зіткнення між хорватами та сербами. За ту місію Пьотр отримав французьку відзнаку – Хрест Військової Відваги. Не будемо копіювати Вікіпедію перераховуванням усіх етапів його кар’єри, скажемо лишень, що його рух цією «драбиною» був поступовим і відбувався в рамках системи НАТО. Вершиною його військової кар’єри Пьотра стало призначення у 2014 році на посаду Голови Військового комітету НАТО, на якій він перебував до 2018 року. Цікаво, що вперше на цій посаді опинився генерал, який представляв країну з колишнього блоку Варшавського договору. А також уперше на цій посаді опинився… колишній комуніст (чи «колишніх» не буває?). Так, у 1985 році Пьотр Павєл став офіційним членом Комуністичної партії Чехословаччини, а пізніше навіть очолив Основну організацію Чеської Республіки.
У самій Чехії минуле й деякі висловлювання цього кандидата стають приводом для нищівної критики. Ось що про це каже сам Пьотр: «Умовою того, щоб я міг робити те, що хотів, був червоний квиток. Я сприймав це як реальність, яка мене оточувала. Альтернативою було облишити службу в армії, але я цього не хотів. Іншого середовища я не знав, у ньому виріс і виховувався».

Залишимо ці дискусії чехам. Для нас, українців, важливо, що пан Генерал повністю вбудований у систему НАТО й негативно налаштований до росії. Також він має підтримку парламентської коаліції правих партій SPOLU («Разом»), що робить його шанси на загальний успіх досить високими.

Андрей Бабіш

Андрей Бабіш (02.09.1954 р.н.) — чеський олігарх словацького походження. Власник компанії «Агроферт» — конгломерату підприємств харчової галузі, хімічної промисловості та сільського господарства, а також медіа-холдинга. За різними даними його статки оцінюються приблизно в 4–4,5 млрд доларів США.

Активно брати участь у політиці він почав із 2011 року, коли заснував партію ANO 2011 (ANO чеською перекладається як «Так»), програма якої передбачала «боротьбу з корупцією та іншими негараздами в політичній системі». У 2017 році його партія перемогла на парламентських виборах, набравши 29,6% голосів, і здобула 78 місць у Палаті депутатів. На останніх виборах 2021 року результат його партії дещо знизився (до 27,2% і 72 місць у Палаті депутатів), проте був усе ще високим. З огляду на ці результати і на те, що коаліція правих сил «розмила» свою підтримку між трьома кандидатами (Павєлом, Нерудовою та Фішером), саме Бабішу пророкують перемогу в першому турі виборів і впевнений вихід у другий.

Але якщо пана Генерала критикують за червоний квиток, то у Бабіша клейма ніде ставити… Почнімо з того, що в 1980-х він активно співпрацював із секретною службою Чехословаччини як «сексот», за що до нього досі має чимало претензій Словацький Інститут національної пам’яті. Мав (має?) зв’язки із КДБ (ну ми ж розуміємо, що ФСБ — то просто спроба ребрендингу, не більше). Був членом компартії в 1980–1989 роках. Саме завдяки своїм і батьківським зв’язкам, а не якомусь особливому підприємницькому хисту, Андрей зміг стати найбагатшою людиною Чехії. З його ім’ям у сучасній Чехії пов’язують кілька гучних корупційних скандалів.

Бабіша називають «фаворитом» і «наступником» Мілоша Земана. Діючий президент справді досить відверто симпатизує цій людині та всіляко сприяє його позиціям в уряді — Бабіш був прем’єр-міністром Чехії у 2017–2021 роках.

Навряд чи людину, яка викрадає власного сина, а потім публічно називає його «шизофреніком», можна назвати моральною. Але в політиці доводиться працювати з різними персонажами. На щастя, Чехія все-таки має міцний парламент, здатний суттєво обмежувати будь-які ініціативи президента.

Дануше Нерудова

Дануше Нерудова (04.01.1979 р.н.) – економіст, педагог, ректор університету Менделя в Брно з 2017 року.

Висунула свою кандидатуру на виборах як незалежний кандидат, зібравши необхідну кількість підписів громадян під петицією про висування (Конституція вимагає мінімум 50 000 підписів, вона зібрала 82 628). Її кандидатуру підтримали праві партії коаліції SPOLU, а також Піратська партія.

Кампанія Дануше фінансується з внесків малих і середніх підприємців. Також вона запустила краудфандингову кампанію на платформі Donio з метою зібрати 1 млн крон від «маленьких» донорів. Навзамін пропонують шкарпетки, самоклейні татуювання та світшоти. Взагалі її визначальною рисою є відкритість і щирість.

Здебільшого Дануше критикують за зацикленість на гендерній повістці. Мовляв, занадто багато говорить про роль жіноцтва в політиці. Хоча вона вважається одним із трьох фаворитів, проте частково є «темною конячкою», на яку мало хто ставить, тож її перемога стане невеличкою сенсацією.

Також величезним плюсом Дануше Нерудової є те, що вона жодним чином не дотична до «комуністичної» історії, на відміну від двох інших кандидатів. А її позиція щодо росії характеризується одним словом — непримиренна. Дануше Нерудова демонструє гарну обізнаність в історії власної країни та політичній ситуації загалом, говорячи про те, що росія — це терористична держава, від якої добряче натерпілися свого часу чехи, і що Чехія сьогодні має докласти всіх зусиль для допомоги Україні, аби самій не стати об’єктом агресії росії в майбутньому, як це вже було в не такому далекому минулому. Браво, пані ректор.

Решта кандидатів

Що стосується решти кандидатів, то їхні шанси на успіх примарні й варті лише побіжного огляду.

Ярослав Башта – колишній посол Чехії в Україні та росії.
Павел Фішер – колишній посол Чехії у Франції, сенатор.
Марек Гілшер – лікар, викладач університету.
Карел Дівіш – підприємець в області інформаційних технологій.
Томаш Зіма – доктор, біохімік, колишній ректор Карлова університету в Празі.

Висновки

Отже, найкращі шанси на загальний успіх має саме Пьотр Павєл. Аналітики оцінюють його шанси на рівні 60%. Шанси Бабіша оцінюють на рівні 30%, Нерудовій дають 9%, решта кандидатів сумарно мають 1% шансу на перемогу.

Утім, у першому колі фаворитом називають саме Бабіша, тому що його політична сила завжди набирає близько 27-29% голосів. Пьотру Павєлу віддають лише друге місце в першому колі. На думку аналітиків, обидва політика вийдуть у другий тур, де має включитися протестне голосування проти Андрея Бабіша.

Цікаво, що новий президент стане лише четвертим постійним президентом Чеської Республіки, а самі загальні вибори президента стануть тільки третіми в історії цієї держави (до 2013 року президента обирав парламент).

Підсумовуючи, констатуємо, що майже стовідсотково буде другий тур виборів. Більшість бачить там Пьотра Павєла й Андрея Бабіша — цьому дають 89% ймовірності. Проте життя непередбачуване, і в останній момент, коли виборець залишиться один на один із самим собою, рішення, прийняте ним, може бути несподіваним. А обидва головних фаворита-на-папері мають незручні моменти у своїх біографіях. Що ж до України, то звісно, корисною для нас стане перемога Пьотра Павєла або Дануше Нерудової, хоча потрібно бути готовими й до незручного для нас переможця.