З “Хаймарсів” по росії: хто дозволив Україні атакувати рф своєю зброєю і чому це важливо

Україна багато місяців боролася за те, щоб отримати більше озброєнь: спочатку винищувачі F-16, далі боєприпаси, потім ракети ATACMS. Але цьогоріч нашій країні довелося відстоювати одне з найнезвичніших прохань в історії дипломатії: право бити західною зброєю по території росії.

Спойлер: загалом успішно, бо прес-релізи західних урядів нас не обманюють, і багато країн дійсно нам це дозволили. Ефект вже відчули на собі російські війська, як мінімум, у Бєлгородській області. Звісно, є ще кілька великих “але”, які треба прибрати, аби ефект був повним.

Насправді цієї дискусії взагалі не мало бути, адже самі обмеження – нонсенс одразу з кількох причин. У міжнародному праві взагалі немає принципу, за яким воювати можна було б лише на своїй території! 

Натомість, щойно росіяни вторглися в Україну, ми отримали право на самооборону (стаття 51 статуту ООН), а воно кордонами не обмежене. Коли для цього треба знищувати військові об’єкти в рф, то жодних проблем не виникає, що підтвердив і генсек НАТО Єнс Столтенберг. Словом, головний критерій тут – хто перший напав, а не чия територія.

Хіба що зброю масового знищення використовувати нам не можна. Також Женевська конвенція забороняє бити по мирних мешканцях і цивільній інфраструктурі, але інших серйозних обмежень немає.

Проте якщо останні два роки ви хоча б трохи стежили за міжнародними новинами, то помітили, як Сполучені Штати (а слідом за ними й інші союзники) постійно бояться так званої “ескалації”. Тому нам і нав’язали цю заборону.

Нібито якщо Захід перетне певну межу – скажімо, запросить Україну до НАТО, дозволить бити ATACMS-ами вглиб рф чи відправить сюди військових інструкторів – то росія “зірветься з ланцюга” і атакує Північноатлантичний Альянс. У ролі сценаріїв звучать ракетно-дронові удари по тій же Польщі чи Балтійських країнах або навіть застосування ядерної зброї.

А тому США та союзники нібито мають допомагати Україні не на повну силу, бо тоді у путіна буде стимул не йти ва-банк (аби не отримати прильоти ATACMS-ів на своїй території чи закрите небо над Україною), і війна триватиме на теперішньому рівні. Тобто без ризиків для Сполучених Штатів.

Ми можемо скільки завгодно доводити, що росія не наважиться атакувати НАТО чи бити ядерною зброєю, бо в обох випадках отримає масовану відповідь неядерними засобами (ті ж “Томагавки” і SLAM-ER), які просто знищать ворожі військові бази, авіацію на землі, військову промисловість чи ті ж НПЗ – ППО рф навіть від дронів захистити не може.

Але американські посадовці і аналітики на зразок радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана чи навіть президента Джо Байдена явно вчили історію на прикладах Холодної війни з її постійним страхом кінця світу через ядерні удари. Його гарно передають тодішні фільми-катастрофи на зразок “The Day After” і “Threads”.

Ось звідки у американців обережність і схильність говорити з росіянами. Бо тоді це спрацювало і Третьої світової не було. Схожа історія і в Німеччині, де (зі зрозумілих причин) тема світової війни дуже дражлива (коли хто забув, то країна програла дві такі), тому канцлер Олаф Шольц теж часто говорить про “ескалацію”.

Перша хвиля, або “як гуртом переконати німців і американців”

Повертаємося до теми західної “бавовни” для росії. Вона стала шалено актуальною, щойно війська рф пішли у наступ на Вовчанськ і Липці. Бо лінія фронту – за 5 кілометрів від кордону. Тож російська тилова зона зі складами і штабами, колони військ та навіть артилерія, яка обстрілює наших бійців – все це на території рф, і накривати його тими ж “Хаймарсами” нам не дозволяли. 

А оскільки у повідомленнях незмінно йшлося про західну зброю загалом, то можна зробити висновок, що заборона діяла і для гаубиць та САУ на зразок американської М109.

(Так, можна було користуватися радянською зброєю, але вона не дає якісної переваги над такою ж на озброєнні рф, тобто все зводилося б до кількості, а гармат у росії більше…)

Словом, Україна почала тиснути на партнерів, а потім наші ключові союзники вже допомагали вимагати змін від США.

Якщо брати відкриту інформацію, то першими виступили фіни, які ще у лютому заявили, що обмежень немає. Хоча голова МЗС Польщі Радослав Сікорський каже: його країна взагалі не забороняла удари по рф. Далі такий підхід до своєї зброї підтримали Литва, Латвія, Естонія, Данія, Норвегія, Нідерланди, Швеція, Чехія та Канада.

Логічно припустити, що він стосується всього арсеналу – тоді Сили Оборони отримали право бити по цілях на території рф із західної артилерії, зокрема САУ Krab (від Польщі), M109 (від Норвегії та Латвії), Archer (від Швеції) чи РСЗВ Vampire (від Чехії). Тож командування може обирати, що саме застосувати на Харківщині (адже бойові дії йдуть не лише там).

Для наших бійців це можливість вигравати артилерійські дуелі через кордон – бо, знову-таки, західні гармати далекобійніші і точніші – та обстрілювати інші російські цілі з більшої відстані.

Окремо відзначимо Британію і Францію, які також дали свої дозволи. Тут для нас важливі не лише самохідні гармати CAESAR і AS90 та різні модифікації РСЗВ M270, а й ракети Storm Shadow, бо це спільна розробка двох країн.

Технічно, у випадку Франції мова йшла лише про “цілі, з яких були випущені ракети”. Але логічно припустити, що тут малися на увазі взагалі будь-які удари по російському угрупуванню, яке наступає на Харківщину (на противагу умовним обстрілам цивільних об’єктів). Адже ЗСУ вже скидали французьку авіабомбу на російський командний пункт, з якого ракети точно не запускають.

Тому артилерійські батареї росіян, котрі знищують Вовчанськ, чи навіть штаби, великі склади зброї, системи ППО або ремонтні бази вглиб рф – потенційні цілі для французької зброї. Ракета Storm Shadow здатна пролетіти 250 кілометрів, і її вистачить, аби дістати будь-що у Бєлгородській, Курській чи Брянській областях рф.

США включаються, і їхня роль стає вирішальною

31 травня Америка нарешті дозволила бити своєю зброєю по російській території – про це сказав держсекретар Ентоні Блінкен. 

Для нас це ключова зміна, бо для Сил Оборони на Харківщині відкривається опція “вдарити через кордон “Хаймарсом”, у якого дальність – 84 кілометри та висока точність. Натепер це найдалекобійніша американська зброя у ЗСУ, якщо не рахувати ракет ATACMS. Не забудемо і про гармати та авіабомби JDAM.

До речі, схоже, що приклад американців переконав Німеччину, бо там всього за кілька днів змінили думку і от уряд ФРН вже не проти ударів по росії німецькою зброєю.

Щоправда, дозвіл від Білого Дому – все одно з обмеженнями. Бити можна лише у відповідь на російські дії, і спочатку взагалі ішлося тільки про територію, що межує з Харківською областю.

Втім, згодом Джейк Салліван cформулював правила по-іншому: "якщо росія атакує чи збирається атакувати зі своєї території вглиб України, суто має сенс дозволити Україні бити у відповідь по силах, які атакують її через кордон". Додавши, що для Сумської області цей принцип також діятиме.

А оскільки “підготовка до нападу” теж рахується, ми не зобов’язані чекати, доки умовна С-300 вистрелить по Харкову, можна вдарити першими.

Зате ATACMS взагалі не можна використовувати в росії. Мабуть, сам факт того, що це балістична ракета, змусив американців боятися “ескалації”. Але і в такому варіанті Україна вже отримала багато переваг від дозволів США та решти союзників.

Кращий захист для Харкова. Його росіяни постійно обстрілювали із систем С-300/С-400, але після того, як ЗСУ знищили чотири такі установки ударами “Хаймарсів” (інша наша зброя до них не діставала), ударів по місту стало менше. С-300 – неповороткі, вразливі і дорогі, тому ворог поки ними не ризикує.

Точкові удари у ворожий тил, які послаблюють наступ. Самі окупанти дедалі частіше скаржилися на удари “Хаймарсів” по Бєлгородській області, у соцмережах є навіть фото нібито знищеного командного пункту 6-ї загальновійськової армії рф. Видання Sky News заявляло і про перший авіаудар через кордон: наші ВПС влучили керованою бомбою ASM Hammer (французького виробництва) у інший командний пункт росіян. Можливо, це був склад боєприпасів, що теж добре. А журналіст видання Bild зробив цілий репортаж про те, як ЗСУ вогнем із САУ PzH 2000 знищують російську артилерію і піхоту.

“Окупант змушений відтягнутись дещо далі, змушений понервувати, йому достатньо складно утворити потужний ударний кулак, який оперативно зможе перейти лінію держкордону”, – коментував командир батальйону ударних безпілотників Ахіллес 92-ї ОШБр Юрій Федоренко.

Менший ризик наступу на Суми чи Чернігів. Пригадайте чимало прогнозів, що росіяни відкриють новий фронт, аби ще більше розтягнути наші сили. Так от, зараз їхні шанси будуть значно гіршими, бо безкарного маршу до кордону вже не вийде. 

Адже американський дозвіл викладений так, що тільки-но росіяни почнуть наступати до кордону – їх можна атакувати американською зброєю (такі ж правила, в разі чого, поширяться і на Чернігівщину, бо прив'язка тут не до території, а до факту нападу). А ті ж Франція і Британія взагалі не обмежували нас якимись лініями на карті. 

Тому цілком реальний варіант, коли по ворожих колонах здалеку битимуть “Хаймарси” і САУ західного зразка, прилітатимуть керовані авіабомби – а далі підключаться і FPV-дрони.

Втім, нам усе одно потрібен дозвіл на використання ATACMS у рф (за даними New York Times, Україна вже просить союзників про це), бо це – ідеальна зброя проти авіації на землі. Балістичну ракету важче збити, ніж крилату, а касетна боєголовка дозволяє накрити кілька літаків/вертольотів одним ударом.

Словом, у цьому американські “товсті ракети” значно ефективніші за Storm Shadow, котрим треба пряме влучання. А російські літаки – одна з головних проблем для наших захисників (на сам лише Вовчанськ за місяць скинули понад 300 бомб). Дістати ж авіацію "Хаймарсами" не вийде, бо основі російські аеродроми – за понад 100 кілометрів від кордону.

Або ж ATACMS можуть знищувати батареї ППО в умовній Брянській області, відкриваючи дорогу далекобійним дронам (у майбутньому – і винищувачам F-16), чи вражати командні пункти, якщо росіяни облаштують їх за 100, а не 84 кілометри. Без цього у росіян лишається чимала частина “дипломатичного захисту”.

Втім, навіть у такому найкращому випадку дрони СБУ та ГУР (і перероблені для ударів по наземних цілях ракети "Нептун", якщо їх дійсно створили) все одно залишаться надважливими. По-перше, західної зброї у нас буде обмежена кількість, тобто на всі цілі її не вистачить. Та й дальність Storm Shadow і ATACMS означає, що до тих же аеродромів у Ахтубінську чи Енгельсі вони не дістануть (а от БПЛА змогли).

По-своєму важливим буде й сам факт дозволу: росія явно розраховує залякати Захід – для чого регулярно влаштовує брязкання ядерною зброєю – тож корисно показати ворогу, що його не бояться.

Втім, вже те, що мінімум 15 країн, серед яких 5 членів “Великої сімки”, дозволяють нам бити по росії – гарний прецедент. Звісно, кремлю немає чим відповісти, тож є шанс, що це додасть Заходу сміливості. І нам буде легше домовлятися про інші “ескалаційні” кроки на зразок західних інструкторів чи чіткішого запрошення до НАТО.

А ще у нас з’являється шанс “закрити небо” біля кордону своїми силами 

Коли йдеться про боротьбу з російськими літаками, тут теж є гарні новини. За словами Ентоні Блінкена і керівника робочої групи при Міноборони Німеччини генерал-майора Крістіана Фройдінга, Україна може використовувати отримані від США та ФРН системи Patriot для пострілів через кордон (ми робили це і раніше, але досі невідомо, чи був дозвіл).

Теоретично, це можливість збивати Су-34 і Су-25, які скидають бомби на прикордонні райони, але варіант дуже ризикований, адже доведеться підвозити системи Patriot близько до передової, де вони можуть потрапити під удар.

Значно краще з цим справляться літаки F-16. Їх ми отримаємо від Данії, Норвегії, Нідерландів та Бельгії, і три перші країни дозволяють використання літаків на території рф. Бельгійці ж відмовилися, але це не проблема, бо для їхніх літаків буде чимало роботи на тому ж південному напрямку.

Це дуже важливо, бо якщо у нас будуть ракети AIM-120 у далекобійних версіях, то F-16 зможуть полювати на російські бомбардувальники, навіть коли ті літатимуть над Бєлгородською областю. І це єдиний спосіб захистити від авіаударів прикордонні регіони – Чернігівщину, Сумщину та Харківщину.

Складніше питання – про крилаті ракети JASSM. Якщо ми отримаємо їх від США, які обмеження будуть тоді? Але про це доречно говорити, якщо їх, власне, дадуть, бо поки нам цю зброю не обіцяли.

Довгоочікуваний (хоча і не стовідсотковий) дозвіл союзників бити по росії важливий не лише на полі бою. Якщо додати безпекову угоду зі США та обіцянку союзників виділити Україні кредит на 50 мільярдів доларів, то отримаємо переконливий доказ, що західна підтримка зовсім не падає, як на це сподівалися в росії.

Водночас, нам не треба забувати, що ця зміна – лише інструмент, а не чудодійний спосіб легкої перемоги. І вона має спонукати країну та суспільство не розслаблятися, а максимально зосередитися на війні і допомозі армії, аби скористатися отриманими перевагами.